В рамках додаткової програми Фестивалю сучасної драми 2020, що є фінальним етапом ІІ Лабораторії драматургії, яку реалізовувала Національна спілка театральних діячів України за підтримки Українського культурного фонду, 16 жовтня в Київському національному академічному театрів оперети відбувся круглий стіл «Сучасна драма в українському театрі».
Основні питання, які обговорювалися:
📍 Яка драматургія потрібна театру? 
📍 Навіщо театру брати до репертуару сучасних українських авторів?
📍 Про що і як сьогодні пишуть: теми, жанри, проблематика?
📍 Як співпрацювати з авторами?
📍 Де знайти свого глядача і як його втримати?
📍 Німецький досвід просування сучасної драми?
До дискусії, що тривала декілька годин, Спілка запросила:
- Павла Ар’є, драматурга, режисера, шеф-драматурга Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, куратора Лабораторії драматургії НСТДУ;
- Ярославу Кравченко, засновницю та директорку Дикого Театру;
- Анастасію Гайшенець, театрознавицю, керівницю напряму «Перформативні мистецтва» Ukrainian Institute – Український інститут;
- Дмитра Захоженка, головного режисера Львівського академічного драматичного театру Лесі Українки.
Всі вони поділилися своїм досвідом роботи з сучасною українською драматургією.
Модерувала зустріч Ганна Веселовська, театрознавиця, докторка мистецтвознавста, професорка, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності НСТДУ:
«Сучасна драма в українському театрі – це тема останніх двадцяти п’яти років. Було багато проектів пов’язаних з драмою. Проте, це не суцільний процес, а окремі спалахи. Головною проблемою тут є не кількість текстів і навіть не їхня якість», – Ганна Веселовська.
«Що таке якість? Це бажання, можливості та ресурс. Український театр знаходиться у дуже хорошому стартовому стані, адже ресурсу – достатньо. В багатьох країнах світу немає своїх приміщень та постійної трупи акторів. У нас це щастя є. Тому потрібні лише бажання, віра та довіра з боку театрів», – Павло Ар’є.
«Дикий театр існує 5 років, створив 33 проекти. З них – 30 за сучасною драматургією. Це дійсно була проблема в державному театрі, що сучасні драматурги були нікому не цікавими. І ця проблема, в поодиноких випадках, ще є. Сучасну українську драматургію масово не ставлять тому, що є театри-хедлайнери, які мають спочатку показати, що є сучасний драматург, сучасна драма може бути і, це можна ставити», – Ярослава Кравченко.
«40 % репертуару нашого театру – це сучасна українська драматургія. Глядач ходить. Можна існувати, ставлячи лише сучасну українську драматургію, швидко реагуючи на ті, чи інші моменти і навіть, роблячи це в державних театрах», – Дмитро Захоженко.
Під час дискусії Ольга Байбак, начальниця відділу зовнішніх комунікацій НСТДУ презентувала Бібліотеку української драматургії, веб-ресурс, створений в рамках проекту ІІ Лабораторії драматургії НСТДУ за підтримки Українського культурного фонду.
Ukrdramalib для тих, хто пише і шукає українську драматургію.
Більшу частину фонду бібліотеки наразі складають тексти сучасних авторів, зібрані Іриною Гарець в рамках проекту Ukrdramahab, однак фонд сайту постійно поповнюється. До співпраці закликали присутніх драматургів та перекладачів, керівників літературно-драматургічних частин театрів, режисерів, акторів та всіх, хто зацікавлений у розвитку української драматургії.
Окрім цього, презентували Цифровий театральний архів, створенням якого займається НСТДУ #запідтримкиУКФ та за кураторства театрознавиці Ганни Веселовської.
«Нарешті раді представити Цифровий театральний архів https://theatre.com.ua/, про який так довго говорили і на який чекали. Зручний та доступний веб-ресурс з повноцінною національною театральною базою даних для театральної спільноти, глядацької аудиторії, науковців», – Ольга Байбак.
В дискусії народжується істина: під час круглого столу лунало чимало цікавих ідей від лекторів та гостей. Тепер необхідно лише усе узагальнити, об’єднати та систематизувати.
Як зазначив Павло Ар’є, завдяки цій розмові у ініціаторів проекту Лабораторії драматургії НСТДУ народилася ідея щодо тематичного спрямування Лабораторії 2021. Це буде створення лібрето для оперних творів.
Читайте також:
Тут народжується сучасна драма: про першу резиденцію ІІ Лабораторії НСТДУ
Другий етап ІІ Лабораторії драматургії НСТДУ: результати роботи
Публічні читки п’єс фіналістів ІІ Лабораторії драматургії НСТДУ: підсумки Фестивалю сучасної драми 2020