З 14 по 18 серпня у Київському Будинку актора тривала ІІ резиденція V Лабораторії драматургії НСТДУ, темою якої є комедія . Проєкт засновано 2019 року за ініціативи Голови НСТДУ Богдана Струтинського. Куратор(к)ами Лабораторії є Лєна Лягушонкова, Ольга Байбак, Павло Ар’є. Тренер(к)ами ІІ резиденції були запрошені: Аліна Рашко, Катерина Пенькова. Основним завданням цього етапу було обговорення написаних перших драфтів п’єс, аби наші автори та авторки отримали якомога більше відгуків та рефлексій колег і, зваживши всі «за» і «проти», змогли продовжити роботу над текстами.

В перший день ІІ резиденції учасники/ці під модеруванням кураторки проєкту Лєни Лягушонкової поділилися своїми враженнями від роботи над текстами, а режисер(к)и – враженнями від прочитаного. Важливі питання по комунікації в театрі озвучила у своїй лекції театральна менеджерка і кураторка Аліна Рашко: особистий простір, дотримання домовленостей, спільні цінності – все це є важливими складниками здорової комунікації. Також відбулося знайомство з учасниками_цями пілотного проєкту Театру ветеранів, більшість з яких є новачками в драматургії. Ветерани активно долучилися до обговорення можливих варіантів просування сучасної драматургії та комунікації з театрами.

Другий день ІІ резиденції присвятили роботі над розбором написаних драфтів. І першими випало представити свої тексти Андрію Бондаренку, Юлії Гончар та Людмилі Тимошенко. Слухали про Броди початку ХХ сторіччя і їхні аномальні явища у тексті Андрія Бондаренка, хіпстерський Київ у часи до і після вторгнення з клубною культурою, тверком і майже ромком у тексті Юлі Гончар, Полісся, магія і «Марвел» по-українськи у п’єсі Люди Тимошенко.

Третій день ІІ резиденції розпочався з лекції Катерини Пенькової, яка поділилася власним досвідом роботи над комедійними текстами, розповіла, де шукає натхнення для створення живих персонажів. Катерина порадила учасникам і учасницям ретельніше придивлятися до оточення, адже навіть випадково почута фраза може стати ключем до вирішення образу персонажа. Також поговорили про досвід співпраці з різними режисер(к)ами – роботу з готовими п’єсами і створення текстів на замовлення театрів. А далі знову були розбори написаних дарфтів. Цього разу розбирали тексти Стани Корунної, Лєни Шамріної та Тетяни Леонової.

Четвертий день був насиченим, емоційним і бурхливим. Розібрали одразу 4 майбутніх п’єси – від Сергія Кулибишева, Ольги Мацюпи, Лєни Кудаєвої та Ірини Гарець. Говорили про важливість жіночого погляду у тексті Сергія, про особливість жанру і про потенціал теми, за яку взялася Ольга Мацюпа, про особисте ставлення до матеріалу і «рамку» у драфті Лєни Кудаєвої та про можливий розвиток персонажів і сюжету у п’єсі Іри Гарець. Далі встановили терміни дедлайнів, обговорили плани щодо наступного фестивалю сучасної драми та потенційних читань у театрах України.

ІІ резиденція V Лабораторії драматургії НСТДУ завершилася. Дякуємо учасникам та учасницям, тренеркам і кураторкам за роботу. Автор(к)и доопрацьовують тексти, режисер(к)и вже замислилися над тим, яку п’єсу прочитати в своєму театрі. Восени чекаємо на готові тексти від драматургів та драматургинь.

Відгуки учасників:

Андрій Бондаренко, драматург: «Дуже сумно, що завершилась чергова мандрівка у простір нестримної творчості і чародійського спілкування на професійні теми! Після цих всіх обговорень різних п’єс та історій, у мене залишилось враження, що я побував у дуже різних світах, в дуже різних Українах. Переслуховування історій справді збагачує. Фінальні п’єси ще мають дописатися, але я вже почуваюсь як збагачений уран і трохи більшим, ніж був раніше! Дякую, друзі!»

Катерина Пенькова, драматургиня: «Щаслива була побачити старих друзів і отримати нових. За що я і люблю Лабораторії від Національної спілки театральних діячів України. Хто ще може похвалитись такою спільнотою, як драматурги? А тепер це все більше спільнота драматурги – режисери. Однозначно це новий підхід до театральної справи. І, думаю, ми скоро побачимо це в розвитку. Дякую Ользі Байбак і Лєні Лягушонковій за те, що робите це можливим. З нетерпінням чекаю на готові тексти читання і, сподіваюсь, постановки».

Аліна Рашко, режисерка: «На ІІ резиденції Лабораторії драматургії НСТДУ поговорили трошки про формування спільноти навколо цінностей, про здорову комунікацію та де її взяти. Про те, що митець створює в першу чергу не форму, а сенси. І ще багато інших складних і цікавих питань. Далі буде… Дякую за запрошення Ользі Байбак, Лєні Лягушонковій та Національній спілці театральних діячів України».

Сергій Кулибишев, драматург: «Весь тиждень працював у резиденції V Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України. Це коли відібрані за конкурсом драматурги створюють п’єси в колаборації з режисерами. Ну шо сказать. Це капєц як круто і корисно. Я вже пів року б’юся над своєю другою п’єсою – і дві резиденції Лаби, наповнені бурхливими обговореннями та корисними лекціями з різних аспектів театральної справи – були мені дуже в тєму. Знаю, що в українській кіноіндустрії відбувається багато хорошого (на жаль, не на державному рівні). Але якби подібні лабораторії, в яких найкращі сценаристи могли б працювати над ідеями та текстами у зв’язці з режисерами (а в ідеалі і з продюсерами), існували в індустрії українського кіно та серіалів, то наш кінематограф і телебачення були б на порядок кращому рівні, ніж зараз. Лаба НСТДУ це навіть більше, ніж ефективне середовище для створення якісного драматургічного продукту. Це про формування спільноти навколо цінностей. Про продукування сучасних сенсів. Карочє, сучасна українська драматургія і наш театр розвиваються хорошими темпами в правильному напрямку. Я послухав, над чим працюють інші учасники Лаби – Лєна Кудаєва, Андрій Бондаренко, Юлія Гончар, Ірина Гарець, Лєна Шамріна, Ольга Мацюпа, Люда Тимошенко, Стана, Тетяна Леонова і впевнений, що коли ми всі допрацюємо наші тексти, то майбутнім глядачам вистав за цими п’єсами дуже пощастить. Попереду Фестиваль сучасної драми, на якому представлять кращі з робіт V Лаби, а далі читання і постановки в різних театрах по всій Україні. Дякую Ользі Байбак, Лєні Лягушонковій і Павлу Ар’є за те, що робите цю колосальну роботу».

Ольга Мацюпа, драматургиня: «Написати комедію – непросто, але важливо зловити свій вайб і спитати себе, а з чого ми сміємося і чому саме тут і тепер? Для кожного контексту буде різний сміх, з різними відтінками, війна тільки їх підсилює, бо сміх маскує часом глибокий страх, біль чи сором. З онлайн є почуття перебування за склом і без нюху. Безмежно рада була всіх побачити, знову, почитати перші драфти і порефлексувати. Дякую  Лєні Лягушонковій , Ользі Байбак, усім лекторам і лекторкам, учасникам та учасницям і Національній спілці театральних діячів України за таку можливість».

Лєна Шамріна, драматургиня: «Тиждень назад закінчилась друга сесія V Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України. Спасибі кураторкам Лєні Лягушонковій та Ользі Байбак, це надзвичайно цінний досвід та підтримка творчості, які важко переоцінити. І звісно – творче середовище, поради і просто розмови серед драматургів та драматургинь та режисер_ок. Цього року кожен драматург на лабораторії – пише комедію. Моя – про Богів) Історія дорослішання та становлення в атмосфері літнього древньо-сучасного Києва».

Лєна Ткачук, режисерка: «Декілька років поспіль я беру участь в сезонних школах і лабораторіях, які організовує Національна спілка театральних діячів України. Спершу був марафон сучасної драматургії, де нам на читання потрапила п’єса «Коти-біженці» Люди Тимошенко і Марини Смілянець, а через деякий час ті коти оселились в Рівненському академічному обласному театрі ляльок ,і скажу вам, чудово себе почувають у вигляді вистави, і навіть їздили на фестиваль )). Потім була Лабораторія драматургії на тему: як писати про війну, і в колі драматургів і режисерів ми шукали цікаві ідеї і рішення… як же про війну писати і ставити, і знаєте, шість чудових текстів було написано під час тієї лаби, деякі з них вже заходять на сцени театрів повноцінними виставами. Цього літа пощастило потрапити на V Лабораторію сучасної драматургії, та ще й на тему КОМЕДІЇ. Було надзвичайно цікавезно, пізнавально, смішно, а місцями боляче (ну, самі знаєте, комічне і трагічне поряд), вірю що і цьогорічні тексти будуть в українських театрах. Так от , до чого це все. Не кажіть нікому, що в нас немає хорошої драматургії. Є – сучасна, професійна, смачна, гостра, іронічна, особливо та драматургія, що створена під час таких Лабораторій. І окремо, величезна дяка за ідею, організацію і проведення Ользі Байбак, Лєні лягушонковійі всім дотичним».