25-27 квітня 2025 року у Києві на сцені Театру Драматургів відбувся V Фестиваль сучасної драми. В рамках фесту було представлено 9 п’єс, створених учасниками та учасницями V Лабораторії драматургії НСТДУ: комедія. Голова Національної спілки театральних діячів України Богдан Струтинський впевнений, що Фестиваль є важливим заключним етапом Лабораторії драматургії НСТДУ, адже усі бажаючі – керівники театрів, режисери, актори, продюсери, театрознавці, завідуючі літчастнами театрів – можуть познайомитися і почути нові тексти сучасних драматургів. Вперше партнером фесту став Театр Драматургів.
У перший день фестивалю відбулися читання трьох п’єс.
Першим читали текст Стани Корунної «Як я звозила війну у відпустку». Режисером читання був Михайло Урицький, читали акторки Дарія Харлампова і Анастасія Добриніна, за ударною установкою був Кирил Кодлубовський. На Лабораторію драматургиня вже прийшла з готовим текстом, який вирішила спільно з кураторами удосконалити. В основі п’єси автобіографічна історія Стани, яка вперше після початку повномасштабного вторгнення, а саме влітку 2022 року, виїхала за кордон у відпустку. Усю поїздку її супутницею була Війна, яка постійно з нею вела діалог, заважала, підтримувала, радила, вчиняла скандали і не покидала її аж до повернення в Київ.
Другою читали п’єсу Ольги Мацюпи «Чікі-пікі». Режисеркою читання була Олена Ткачук, текст читали актор(к)и: Олена Подолець, Віктор Подолець, Дарія Татарин, Світлана Іванцова, Павло Лабунін, Тимур Тюрін, Олена Ткачук. Це п’єса про суспільне сприйняття зайвої ваги і розлади харчової поведінки. На думку драматургині, теми розладу харчової поведінки, ожиріння, зайвої ваги, сприйняття свого тіла відсутні в українському театрі, тому її п’єса є однією із перших спроб відрефлексувати і проговорити про це з огляду на наше сьогодення, а також через призму минулих травм та історичного досвіду.
Третім читали текст Сергія Кулибишева «Поліандрія». Режисером читання був Давид Петросян, читали актор(к)и: Людмила Смородіна, Олександр Яцентюк, Роман Ясіновський, Тамара Антропова, Фатіма Горбенко. Це історія про те, як війна змінює людей у прямому і переносному значенні, як військових, так і цивільне населення. В центрі подій молода жінка Поллі, до якої після тривалої розлуки після війни повертається не один, а одразу два чоловіка. У п’єсі багато жартів та гумору, озвучено багато різних тем, тому глядачі найбільш емоційно й активно реагували, а також обговорювали її після читання разом з кураторками.
Другий день розпочався з круглого столу на тему «Комедія сьогодні – яка, для кого і навіщо», учасницями якого були кураторка проєктів НСТДУ Ольга Байбак, драматургиня Лєна Лягушонкова, театрознавиця, заступниця генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного театру Ірина Чужинова та культурна оглядачка, завідувачка літературною частиною Київського театру «Золоті ворота» Ганна Щокань. Говорили про нинішній запит від театрів на комедійні п’єси, розбиралися, що хочуть від комедії глядачі, обговорювали комедії класиків і сучасних драматургів, припускали, яка сучасна комедія увійде в український драматургічний канон.
Далі відбулися читання ще трьох п’єс.
Першою читали п’єсу Людмили Тимошенко «Як Козак-характерник, Закарпатський Мольфар і Конотопська Відьма Дідове озеро рятували». Режисером читання був Микола Бабин, читали актор(к)и: Олена Бушевська, Олександр Ганноченко, Сергій Детюк, Петро Зузяк, Роланд Мішко, Ярослав Чорненький. Це історія про злочинне розбазарювання наших земельних ресурсів. За сюжетом заповідну місцину Дідове озеро викликають рятувати від пересихання українські «екстрасенси» і чарівники – Закарпатський Мольфар, Конотопська відьма і Козак-Характерник. Це все детально знімають і фіксують на камеру телевізійники, а також професор, який насправді зацікавлений не проблемою зникнення заповідника, а видобутком дорогоцінного берилію на цьому місці.
Другим читали текст Юлії Гончар «Танець проти Мурени часу». Режисерка читання Кристина Шишкарьова зробила не читання, а майже готовий перформанс, який зіграли актор(к)и Інна Полівода та Влад Волинець, танцівниця Анна Заря, виконавець хіп-хопу Руслан Дяченко. Це історія про початок, розвиток стосунків між Павлом і Ангеліною, які спілкуються віртуально через інтернет. Авторка через п’єсу досліджує сучасну українську реальність через призму гумору, танцю й гострих життєвих ситуацій.
Третьою читати п’єсу Ірини Гарець «Подвійна суцільна». Режисерами читання були Наталія Торжевська і Станіслав Савченко, читали актор(к)и: Максим Бурлака, Гаяна Ваніан, Максим Девізоров, Максим Курочкін, Анастасія Назарова, Владислава Сандига, Сергій Сміян, Олександра Шевельова, Світлана Охрименко. Це історія про двох жінок – Олю і Аню, які спершу були коханками в одного і того ж чоловіка, згодом стали близькими подругами і разом проходили випробування війни, боролися з містичною істотою – Хтонем. Війна триває, тож і їхня боротьба зі світовим злом продовжується.
На третій день Фестивалю відбулися читання ще трьох п’єс.
Першою читали п’єсу Тетяни Леонової «Вписатися за Вишню». Режисеркою читання була Ольга Турутя, читали актор(к)и: Ангеліна Боровець, Давид Надточій, Владислав Смирнов (Ріц), Анастасія Швед. Це дебютна робота авторки, в якій вона описує свою роботу над текстом, який присвятила дослідженню життя і творчості класика українського гумору Остапу Вишні. За сюжетом двоє чоловіків їдуть на резиденцію у сучасний воєнний Харків, поселяються у Будинку «Слово» і завдяки співробітниці Харківського Літмузею переосмислюють життєвий шлях Остапа Вишні.
Другим читали текст Андрія Бондаренка «Брідські явища». Режисером читання був Ігор Матіїв, читали актор(к)и: Сергій Бойко, Олена Корзенюк, Станіслав Крушинський, Мирослав Павліченко, Анна Тамбова, Світлана Телеглова, Роман Ясіновський. П’єса заснована на документальному матеріалі – брошурі, що була видана в Бродах у 1920-х. Автор спробував подати власну комедійну версію, того, що сталося. Це містична історія про сім’ю Демчинських з Бродів, у якої від хвороби помер син, але повернувся до родини у вигляді духа. Цим явищем зацікавилася Спеціальна Комісія з розслідування духовних явищ, яка поселилася у домі Демчинських і досліджувала духа.
Третьою читали п’єсу Олени Шамріної «Боги з третього під’їзду». Режисеркою читання була сама авторка, читали актор(к)и: Софія Бровко, Богдан Брусник, Анастасія Лепко, Даніїл Підгаєцький, Віктор Шаманов, Олена Шамріна. Вона розповідає про слов’янських богів, які живуть з одній з київських квартир. Але будинок збираються зносити, тож боги думають як і де їм далі жити.
Після усіх перформативних читань відбувалися обговорення, на яких присутні автор(к)и розповідали як вони створювали п’єси, що стало поштовхом до їх написання, як шукали гумор і комічне в текстах. У свою чергу глядачі ділилися своїми враженнями і думками від почутого, коментували і задавали питання автор(к)ам, режисер(к)ам, актор(к)ам.
Дякуємо драматургам_иням за написані тексти, за присутність на фесті, за включеність і активність в обговореннях. Дякуємо за читання режисер(к)ам і актор(к)ам. Дякуємо команді театру Драматургів за наданий сценічний майданчик і технічне забезпечення, за затишну атмосферу, включеність і гостинність. Дякуємо усім глядачам, які прийшли на фест.
Кураторка проєкту V Фестивалю сучасної драми: Ольга Байбак
Куратор(к)и Лабораторії драматургії НСТДУ: Ольга Байбак, Лєна Лягушонкова.
Фото Артема Галкіна
Відгуки від драматургів_инь, глядачів_ок.
Наталя Зворигіна: «V Фестиваль сучасної драми під егідою Національної спілки театральних діячів України у столичному Театрі Драматургів. День другий. Такого розмаїття форм не очікувала, тож була приємно вражена. Захоплювали сюжети запропонованих до показу п’єс. Але ще більше вражали режисерські рішення. Попри те, що представлення текстів молодих драматургів тут називались “читками”, режисери примудрилися підготувати повноцінні вистави – всі такі різні і такі…навіжені. “Як Козак- характерник, Закарпатський мольфар і Конотопська Відьма Дідове озеро рятували” драматургині Людмили Тимошенко здивували персонажами. І не тільки тими, що заявлені у довгій назві. У них принаймні слова були. Але п’єса наповнена і безмовними персонажами: і мох-пердунець ще не найдивніший з них, там навіть є Микола за образами, якого ніхто не бачить, але він зжер найголовнішого злодія. Режисер Микола Бабин, прямо скажу, замахнувся на Вільяма на нашого Шекспіра, і таки ж зміг переконати прискіпливу публіку, що і таке містично-саркастичне дійство має місце бути на театральних підмостках. Окремо слід сказати про “читання” п’єси драматургині Юлії Гончар “Танець проти Мурени часу” від режисерки Кристини Шишкарьової. Вистава починалась з …насіння. Насіння в театрі? Так, любі мої. І насіння в умілих руках може бути образом, символом, ідеєю… та чим завгодно. Вистава була музично- хореографічною і… дійсно неочікувано вражаючою. Бо співали тут …хіп- хоп, а танцювали… тверк. А цілісної сюжетної історії не було від слова зовсім. Втім було цікаво, місцями – весело, а місцями – щемно. Нарешті “Подвійна суцільна” драматургині Ірини Гарець у постановці режисерів Наталії Торжевської та Станіслава Савченка, що завершувала цей день “читань” на фестивалі, видалася настільки тригерною, що у однієї пані із публіки ледь не стався серцевий напад. П’єса про… життя і війну, і те, як побороти Хтоня. Не спойлерю. Хочу, щоб життя цієї п’єси продовжилося на сценах театрів України. А ви ідіть та дивіться!»
Ірина Гарець: «Добіг до фінішу V Фестиваль сучасної драми у Києві . Щиро рада була бачити друзів і знайомих. Дякую організаторам Національній спілці театральних діячів України. Окрема подяка команді акторів, режисерам Станіславу Савченку та Наталі Торжевскій за вдумливу і просто велику роботу над реалізацією мого тексту. Всім драматургам і драматургиням і також собі, побажаю успішного сценічного втілення їх п’єс і гарного глядача».
Ярослав Карпець: «Ви коли-небудь чули, щоб білки, жири, вуглеводи були дійовими персонажами п’єси? Я ні. І це відкриття для мене. Відкриттям на V Фестивалі сучасної драми у Києві є п’єса Ольги Мацюпи «Чікі-пікі» в режисурі Олени Ткачук. На читанні п’єси їдять корисне й шкідливе, огірки й тістечка, городину й жирне. П’ють мінеральну воду й кока-колу. Говорять про минуле й майбутнє, вплив додатку на здоров’я суспільства і вплив харчових традицій на різні покоління чоловіків і жінок в Україні. Все це на фоні офісних інтриг, де протиборствують між собою красива й струнка тік-ток блогерша й розумна та гладка працівниця, розробниця додатку про здоров’я. І ось бос обирає для представлення додатку на конференції красиву й струнку, що ж стається з гладкою й розумною? Вже кілька днів ходжу під враженням від цього матеріалу. До слова, цей матеріал читав колектив Рівненського театру ляльок. І в цьому матеріалі є гротеск, абсурд, буфонада, містика, театр у театрі…збився з ліку від тих жанрів і естетик, які пропонує авторка своєму глядачеві й читачеві. Вражений фантазією авторки, новизною й оригінальністю цієї теми. Дуже кортить побачити на сцені повноцінну виставу. Браво!»
Дарія Дмитрієва: «Вчора відвідали класну подію – V Фестиваль сучасної драми. Відбувалося читання п’єс, написаних сучасними українськими драматургами/гинями в рамках Лабораторії драматургії НСТДУ. Цьогоріч автор(к)и представляли комедії. Нам дуже сподобалася “Поліандрія” Сергія Кулибишева: і сам текст (сюжет, герої), і читання, режисером якого став Давид Петросян, і цікава робота класних акторів театру Франка. Вчора зрозуміла, що це, мабуть, один з рідкісних випадків, коли справді було цікаво стежити за сюжетом. Напевно, менше треба на класику в театрі ходити)) бо знаєш фабулу, ідеш дивитися на режисуру та акторів. А тут схопила це напівзабуте відчуття цікавості “а що ж буде далі?” Загалом, мені зайшов такий формат ознайомлення з матеріалом. Класний захід!»
Андрій Бондаренко: «Дуже класно прочитали, оживили всі жарти, додали акторської харизми, словом, дуже всім вдячний – режисеру Ігорю Матіїву, акторам Сергію Бойку, Олені Корзенюк, Станіславу Крушинському, Мирославу Павліченку, Анні Тамбовій, Світлані Телегловій та Роману Ясіновському, який прекрасно втілив вже не одного мого персонажа. І господиням фестивалю та Лабораторії Ольга Байбак і Лєна Лягушонкова! Рідному Театру Драматургів, де все відбувалося, ну і явищу Василькові, з якого все почалося».
Ольга Мацюпа: «Вчора розпочався V Фестиваль сучасної драми у Києві від Національної спілки театральних діячів України у Театрі Драматургів. На ньому відбулось зокрема першопрочитання моєї комедійної (можливо не для всіх) п’єси “Чіки Піки” в режисурі Олени Ткачук з акторами Рівненського академічного обласного театру ляльок. Цей текст мені вдалось написати на п’ятій Лабораторії драматургії і велика вдячність кураторкам Лєні Лягушонковій i Ользі Байбак за можливість. Моя п’єса — це знову робота, пов’язана з темою зайвої ваги, рхп та багатьох інших дотичних контекстів. Прийнято, що коли люди приходять у драматургію, пишуть спершу про щось особисте, автобіографічне, а потім резервуар особистих тем закінчується, треба виходити на профі рівень. У мене трохи інша історія. Кому цікаво, можу поділитись роздумами, але про особисте і автобіографічне починаю говорити тільки тепер. Так вийшло, що минулого року я працювала з подібними темами ще в одному проєкті. Ну що ж, мабуть воно висить в повітрі. Максимально розділяю виставу в Дикому театрі, де були певні умови, редакція і багато документального матеріалу і мою авторську п’єсу – “Чікі Пікі”, яка прозвучала вчора вперше. Дякую усім причетним, що моє внутрішнє висловлювання стало можливим. Тепер я б додала до тексту ще гостроти і можливо змінила б назву, але першопрочитання відбулось, а це вже серйозний сетап».
Прочитати усі п’єси можна за посиланням.
Про 5 Фестиваль сучасної драми у ЗМІ: