Національна спілка театральних діячів України у партнерстві з Київським Малим драматичним театром проведе лекції для представників театрального та перформативного сектору.
Дата: серпень-вересень 2023 року (щоп’ятниці та щосуботи)
Для кого: режисери, актори, перформери, драматурги, композитори, художники, хореографи та інші митці
Кількість: 6-8 лекцій
Про що: Старі системи та оптики, якими, на жаль, ще продовжують озброювати своїх студентів та випускників театральні навчальні заклади, потребують переглядів та змін. Теми і проблеми, які сьогодні опинилися чи мають опинитися на порядку денному сучасного театру потребують зміни поглядів, наративів, способів і засобів. Що не так з деякими текстами, які досі продовжують ставитися? Які колоніальні наративи ще й досі продукуються театрами? Чи є місце шароварщині та байрактарщині у театрі сьогодні?
Завдання: Розгледіти, проаналізувати, деструктурувати ці питання разом з нашими лекторами, які є провідними митцями театрального або перформативного сектору
Формат та умови участі: Лекції будуть проводитися офлайн у м. Київ (відеозапис буде викладено на YouTube НСТДУ); участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
Лекція 1. «Театр, перформер, глядач – простір політики чи забуття?»
Протягом цієї зустрічі ми поговоримо про театр який ми створюємо сьогодні. Про принципи культурної політики та їх відсутність, а також про зміну парадигми сфери культури, яка не відбулась. Чому сцена є за визначенням «простором репетицій соціальних поведінок» та як життя театру впливає на державність. Представлю три кейси з власної практики в контексті теми і перейдемо до обговорення дотичних тем, цікавих учасникам присутнім наживо.
Коли: 18 серпня о 17.00
Лектор: Віктор Рубан – хореограф, дослідник,режисер, перформер, куратор, танцівник, викладач, коуч та продюсер, експерт Всеукраїнського театрального Фестивалю-Премії “ГРА”. Працює на проєктній основі в Україні і за кордоном. Генеральний директор Ruban production ITP, програмний директор та співзасновник міжнародної платформи сценічного мистецтва “Імпульс трансформації”, засновник, програмний та художній керівник простору #KyivDanceResidency – міжнародної платформи для мистецтва та досліджень, що працюють із рухом, а також досліджень тілесних, танцювальних та перформативних практик. Ініціатор та представник Фонду Екстреної Допомоги Митцям Перформативного Мистецтва України, та представник України у Європейському Парламенті Культури. Із танцем і рухом працює близько двадцяти років. Реалізував сотні проєктів у Білорусі, Болгарії, Великобританії, Грузії, Іспанії, Латвії, Ливані, Литві, Німеччині, Польщі, Румунії, Україні, Франції та Хорватії. Організовує та проводить майстер-класи, воркшопи, тренінги й навчальні програми.
Відеозапис лекції на YouTube.
Лекція 2. «”Тривання у чужому ритмі”. Курбас vs Станіславський»
Лекція 3. «Як ми будуємо діалог зі світом: фокус театр»
Про що: Культура визначає наш погляд на світ й спосіб взаємодії з ним. Вона структурує та описує наше сприйняття оточуючої дійсності. Мистецтво, у свою чергу, є зосередженим виразом культури. Можна вважати, що мистецтво відображає нашу чутливість: воно допомагає нам осмислити наше існування, розкрити сутність та спосіб життя, який нас визначає якими людьми ми є. Тобто це певна система ідентичності, цінностей, що є підвалинами нашої людяності. Театр, зокрема є простором творення, артикуляції цінностей спільнот, осмислення досвідів, сенсів і індивідуальних світів. На цій розмові ми сфокусуємось на театрі, як інструменті культурної дипломатії. Зосередимось на конкретних продюсерських досвідах роботи на великих міжнародних фестивалях, як Авіньйонський та Единбурзький. Спробуємо окреслити метод можливого діалогу зі світом через театр.
Коли: 25 серпня о 17:00
Лекторка: Вероніка Склярова – театрознавиця, програмна директорка, культурна менеджерка, продюсерка незалежних проєктів, лекторка та культурна журналістка, експертка Українського культурного фонду. Вона продюсує київський театр Dollmen theater, фестиваль Paradefest та займається культурною дипломатією, щоб представляти українську культуру за кордоном.
Відеозапис лекції на YouTube.
Лекція 4. «Назви зло на ім’я: деколоніальна і фем-оптика»
Про що: «Уявіть собі, якщо б чоловіки зображалися як закохані. І ніколи – друзями, солдатами, мрійниками; їм би майже нема чого було б грати в п’єсах Шекспіра; яка втрата для літератури.
Вірджинія Вульф
Що таке “стереотипи”. Вчимося їх бачити. Чи завжди це погано? Як з ними працювати чи треба? Про репрезентацію жіночих персонажів і не лише. Про те, як “жіноче” – синонім другорядного – переноситься на зображення підкорених націй.
Хто пише історію і хто має право говорити».
Коли: 26 серпня о 17:00
Лекторка: Лєна Лягушонкова – драматургиня, письменниця, сценаристка, кураторка ІІІ і IV Лабораторії драматургії НСТДУ, лавреатка премії «Краща молода драматургиня Європи 2022 року» від Schauspiel Stuttgart.
Відеозапис лекції на YouTube.
Лекція 5. «Про що ми говоримо, коли мовчимо: теми-табу українського театру»
Про що: Публічний бодішеймінг? Різні види дискримінацій жінок, гомосексуалів_ок, представників_ць національних меншин, людей поважного віку, людей з інвалідністю і далі за довгим списком? Булінг на роботі і в школі? Але ж театр не відповідальний за те, що відбувається в соціумі – театр це місце мистецької насолоди та розмов про вічне… Питання тільки про вічне «що»? Спробуємо розібратися, як театр працює з/або оминає соціальні теми і що виникає на місці мовчання, адже природа не терпить порожнечі.
Коли: 2 вересня о 17:00
Лекторка: Ірина Чужинова – кандидатка мистецтвознавства, театрознавиця, критикиня, кураторка театральних проєктів. У 2019–2021 рр. очолювала аналітичний відділ Українського культурного фонду. З 2014–2019 рр. – голова ГО «Театральна платформа». Авторка понад 200 публіцистичних текстів про український та зарубіжний театральний процес в різних виданнях. Співавторка аналітичних досліджень «Український театр: шлях до себе» (2018), «Освіта для менеджерів культури. Актуальна ситуація та перспективи розвитку» (2021), співавторка модульної програми для середніх шкіл «Театр і драматургія» (гриф МОН, 2020) та ін. Обрані проєкти: Фестиваль молодої української режисури ім. Леся Курбаса (2012 – 2016); фестиваль-конкурс «Taking the Stage» Британської Ради в Україні; вистава «Ричард ІІІ» в Київському академічному театрі «Золоті ворота» (реж. Корнелія Кромбольц, 2018). Кілька років була професоркою кафедри режисури та акторської майстерності Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв. З серпня 2022-го до липня 2023 року очолювала Директорат культури і мистецтв Міністерства культури України.
Відеозапис лекції на YouTube.
Лекція 6: «Театр заради змін»
Про що: Театр може і має провокувати або формувати соціальні зміни. Як? Навіщо? Чи дійсно саме в цьому місія театру? Але якщо не в цьому, то в чому? Говоритимемо про досвід та практики театру, що не замкнені лише на естетичних категоріях краси, художності, мистецтва. Не звертаючи увагу на звинувачення у маргінальності та «нетеатрі» такий театр досліджує нові практики, формує нові сенси та наративи заради змін.
Коли: 8 вересня о 17:00
Лекторка: Яна Партола – кандидатка мистецтвознавства, театрознавиця, критикиня, викладачка і деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Лауреатка Гранд-премії Харківської обласної державної адміністрації та Харківської обласної ради в галузі «театральне мистецтво» імені Леся Курбаса, членкиня Міжнародної Спілки діячів театру ляльок UNIMA (Union Internationale dela Marionnette).
Відеозапис лекції на YouTube.
Лекція 7: «Колоніальний дискурс української театральної класики, і що з ним робити в постколіальному світі»
Про що: Нашу театральну класику ми любимо, поважаємо та за неї воюємо. Вона звична, мила серцю та зрозуміла. Але в ній багато наївного, мелодраматичного та чужого людині ХХІ століття. Інколи вона нагадує екзотичний фрукт – привабливий на вигляд, але без справжнього смаку. Тож будемо говорити без шкільного пієтету про п’єси і вистави ХІХ – початку ХХ століття. Чим вони були в час свого створення, і чим можуть стати для нас сьогодні. Як колоніальна залежність змушувала драматургів обирати одноманітні сюжети, а персонажів позбавляти психологічної глибини. І чому стереотипні уявлення щодо сценічного втілення вітчизняної класики панують до сьогодні.
Коли: 9 вересня о 17:00
Лекторка: Ганна Веселовська – докторка мистецтвознавства, театрознавиця, професорка, головна наукова співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України. Авторка навчальних посібників «Дванадцять вистав Леся Курбаса» та «Сучасне театральне мистецтво», дослідження «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Час і долі», монографій «Театральні перехрестя Києва 1900–1910-х рр. Київський театральний модернізм, «Український театральний авангард», «Театр Миколи Садовського. 1907–1920», «Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка. 2001–2012». Авторка понад 200 друкованих наукових праць у фахових збірниках та часописах.
Відеозапис лекції на YouTube.