НСТДУ продовжує низку режисерських резиденцій, в рамках яких режисери-початківці мають змогу пройти шлях постановки вистави (від застільного періоду до прем’єри) поряд із досвідченими майстрами. Першою була резиденція у Чернігові, яка проходила у 2023 року і її ментором був Андрій Бакіров – художній керівник і режисер Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Цього року друга резиденція відбулася з 14 березня по 19 травня у Львові на базі Національного драматичного театру імені Марії Заньковецької, де учасники спостерігали за постановкою вистави Оксани Дмітрієвої «Буря» за В. Шекспіром.

Метою та основним завданням Резиденції було знайомство з авторськими методами роботи відомої української режисерки Оксани Дмітрієвої, підвищення професійної майстерності режисерів-початківців.

Оксана Дмітрієва – українська режисерка театру ляльок, головна режисерка Харківського академічного театру ляльок імені В. А. Афанасьєва, доцентка кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, заслужена артистка АР Крим, лавреатка Премії кабінету міністрів України імені Лесі Українки та Премії ім. Леся Курбаса.

19 режисерів з 10 міст України подали заявки на участь у резиденції «Досвід майстра». Спілкою та режисеркою було відібрано троє учасників:

• Аліса Гладкова (м. Київ) – режисерка і драматургиня театру ляльок;
• Микита Поляков (м. Суми) – режисер, диригент, скрипаль, актор;
• Алла Полякова (м. Київ) – акторка, режисерка, засновниця Kwinty dance company та мистецької платформи «No manifesto».

На першій сесії учасники_ці резиденції спостерігали за початком репетицій вистави «Буря» за Шекспіром. А саме за знайомством режисерки з акторами, розподілом ролей, першим читанням, розбором героїв, першими пошуками образів. Учасники_ці ближче познайомилися між собою, обмінювалися досвідом, спільними інтересами, книгами, фільмами, іменами. Разом з Оксаною Дмірієвою подивилися дві вистави театру «Земля» та «Я, «Побєда» і Берлін», а опісля аналізували їх та обговорювали, гуляли вечірнім Львовом.

Аліса Гладкова: «Перший день – одразу поринули в процес. Ніби- то з одного потяга Київ-Львів, сідаєш одразу в інший – потяг вистави, наповнений творцями-попутниками. Це так важливо бути присутньою в цьому шматку процесу, коли Оксана Федорівна розпочинає гру, як розповідає правила існування і одночасно прибирає умовності, кордони, дає особливу свободу акторам і нам бути сотворцями. У розмовах з режисеркою я отримала відповіді на особливі питання, які мене страшенно цікавили, наче побувала на спіритичному сеансі. Оксана Федорівна зняла обмеження і страхи. Прийняла і обійняла. Відчуття переповнюють…! Хочеться робити і чудити – як каже Оксана Федорівна. Дякую НСТДУ і чарівниці, за непересічну, неабияки важливу зустріч! Дуже близько, дуже тепло! Вдячна за віру і довіру, за такі особливі миті разом. Пригода почалась…»

Алла Полякова: «Перша сесія резиденції залишила по собі найприємніші враження. Для мене неймовірно цінний і важливий досвід залученості до роботи над виставою. Я дуже рада знайомству з Оксаною Федорівною та з командою, яка працює над виставою. Участь в резиденції дала можливість побувати в епіцентрі театрального життя та дізнатись більше про структуру роботи в театрі. Було цікаво спостерігати за пристрасною роботою деяких акторів в процесі підготовки та дізнатись більше про те, як саме вибудовується комунікація між командою на підготовчому етапі. Дякую за чудову можливість і з радістю чекаю на наступні сесії».

Микита Поляков: «Дуже багато думок, інформації лишилось після першого з’їзду. Хочеться прокрутити в голові, проаналізувати все почуте і побачене, підготуватись. Але все це “слова, слова, слова”… Насправді, вже чекаю наступних зустрічей. Це дуже цінний досвід для мене. Дякую!»

На другій сесії учасники_ці спостерігали за роботою режисерки з акторами – мізансценуванням і фіксацією, за роботою акторів над образами і пластичним малюнком ролі; за вибудовуванням режисеркою мікро- і макрокосмосу вистави; за роботою з цехами: виготовлення костюмів, реквізиту, декорацій.

Аліса Гладкова: «Друга сесія для мене стала визначальною, я отримала відповіді на запитання, які неодноразово блукали в  голові і серці. Дивилися багато вистав, різних, кумедних, трагічних. Обговорювали. Спостерігали. Відчували. Мали незабутні особисті розмови з «чарівниками» – Оксаною Федорівною і художником, з яким я мріяла познайомитися ще зі студентських років, – Михайлом Юрійовичем Ніколаєвим. Мені це надало сил і натхнення, хочеться втілити практично набутий досвід і ділитися світлом і теплом, яким нас наповнили. Оксана Дмітрієва вводила акторів в атмосферу вистави, де пошук йде через самого себе, образи народжувалися м’яко, органічно. Магічні прийоми, неочікувані і точні акцентування – у режисерки все діє на множення нових і нових сенсів. Підгледіли за процесом виготовлення костюмів, приділення уваги до кожної дрібниці. Бо насправді дрібниць у Оксани Дмітрієвої не існує. Кожна ниточка від  костюму до сюжетної композиції це знайдена і зафіксована знахідка – скарб, все працює на глобальний задум вистави».

 Микита Поляков: «Знову репетиції “Бурі” і знову я у захваті! Як тексти, які ми чули під час читок, вже знайшли форму в талановитих головах і тілах (не тільки акторів), завдяки антипобутовому, символічному та міфілогічному принципу роботи Оксани Дмітрієвої. Репетиції — то свято! Чудо спостерігати як “бешкетують” актори при дослідженні сцени, і це дає нові цікаві вибухи тексту. Ми побачили як те, що було тільки в цехах, потрапило на сцену і почало «жити» разом з акторами. Познайомився з художником вистави — Михайлом Ніколаєвим. Це унікальна людина, чудова, як я чув від інших, легендарна постать. З ним я планую співпрацю у майбутньому».

На третій сесії учасники_ці спостерігали за допрем’єрним етапом роботи і були присутніми на самій прем’єрі вистави «Буря» за Шекспіром.

Микита Поляков: «Які враження? Їх так багато, що, боюсь, одного відгуку буде замало, але я все ж спробую їх лаконічно сформувати… По-перше, хочу сказати, що я дуже радий і вдячний бути учасником резиденції. Тут я не просто отримав досвід, а й чимало крутих знайомств: з людьми, з методами роботи і неочевидними для мене інтерпретаціями від інших театральних діячів. Ми багато говорили, дискутували, надихались роботою, досліджували простір, взаємодіяли… І у фіналі отримали Бурю. Це унікальний проєкт/вистава, як його не назви. І повертаючись додому, я відчуваю дуже сильне внутрішнє бажання втілити свої нові ідеї, вже відшліфовані участю в резиденції. Маю надію на співпрацю в майбутньому. Дякую організаторам, учасникам, львів’янам і всім, хто читатиме цей відгук за цікавість і підтримку».

Аліса Гладкова: «Це сталося! Вкотре намагаєшся усвідомити дуальність цього світу- прем’єра вистави “Буря” – свято і радість, і сум що на цьому резиденція досвід майстра підійшла до кінця… Але чи вже кінець? Насправді відчуття, що все тільки починається як і життя вистави. Досвід, який набували час перекладати на практику. Початок зародження дружби з творчою командою театру і натхнення на яке я так потребувала наповнило і надало сил до внутрішньої трансформації. Уявляючи, що нас очікує на резиденції я не сподівалася на те, що отримаю саме такий непересічний досвід і зустрічі. Нам дозволи бути частиною процесу, висловлювати свої думки, враження. 1 сесія – п’єса потрапляє до рук акторів, а потім в голову, серце, ноги, дихання. Розбирали п’єсу, актуальність, складність. Питання, акценти, наголоси і наголошення, переплетіння думок, створення нових сенсів. На другій сесії активно спілкувалися з режисеркою Оксаною Дмітрієвою, художником Михайлом Ніколаєвим, акторами, цехами, бутафорами, костюмерами. Оксаною Федорівною була створена атмосфера творчої щирої дружби між один одним і репетиції сповнені теплом, радістю і необмеженим обміном енергіями. Під час другого приїзду відчули в якому напрямку рухається вистава і як починають оживати ідеї, які звучали на першій сесії. І от з 15 травня розпочалася третя сесія і тривала до прем’єрного показу. Ми мали честь бути присутніми на прогонах і створенням останніх штрихів майстра. Мені пощастило бути не тільки на прогоні і здачі вистави, а також на прем’єрних показах з двома складами акторів. Сказати що це було неперевершено, неочікувано, гостро – це лише слова, якими зазвичай надається опис подіям. Але це не просто подія, це те що потребує глибокого осмислення, аналізу, роботу над почутим і побаченим- настільки це було глибоко і насичено. Дякую за цю мега можливість команді НСТДУ, всім творцям вистави і театру імені Марії Заньковецької. Рухаємося далі! Перетворюємо отримані переживання на новий мистецький досвід! Я зрозуміла багато професійних речей, які зможу і буду застосовувати в своїй практиці, а також речі які про людяність, добро, простоту і красу. Хочеться ділитися з усіма цим натхненням, хто потребує його так саме як я до початку цієї пригоди!»

Резиденція для режисерів «Досвід майстра» завершилася 19 травня прем’єрою вистави «Буря». Дякуємо Оксані Дмітрієвій за досвід, з яким вона поділилися з молодими режисер(к)ами. Дякуємо за партнерство і гостинність Національному театру ім. М. Заньковецької. Учасникам_цям бажаємо отриманий досвід, знання і навички використовувати у своїй практиці і чекаємо на їхні прем’єри в театрах.