Публікуємо п’єси, які були створені драматургами в рамках V Лабораторії драматургії НСТДУ. Відтепер усі тексти доступні у pdf-форматі.

* Якщо вас зацікавила якась з п’єс, просимо перед постановкою узгодити питання авторських прав з автором_кою (ми з радістю допоможемо вам cконтактуватися).

Юлія Гончар «Танець проти Мурени часу» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: це сатирична п’єса, яка досліджує сучасну українську реальність через призму гумору, танцю й гострих життєвих ситуацій. Головні герої, Паша — вдумливий інтроверт, і Ангеліна — смілива танцівниця тверку, шукають баланс між травмами війни, суспільними стереотипами й особистими прагненнями. Їхні діалоги, наповнені іронією та самокритикою, створюють унікальну атмосферу, де трагедія переплітається зі сміхом, а буденність стає фоном для екзистенційних питань. У п’єсі звучать оригінальні пісні, які доповнюють наратив, додаючи глибини й емоційності. Тексти пісень торкаються тем пошуку свободи, боротьби з часом і прийняття себе через мистецтво танцю та музики. П’єса провокує глядача сміятися, співчувати й замислюватися над тим, як виживати й творити у світі, що постійно кидає виклики.

Про драматургиню: українська драматургиня, сценаристка та перекладачка, одна із засновниць Театру Драматургів у Києві. Здобула освіту в Київському національному економічному університеті за спеціальністю «міжнародна економіка та менеджмент». З 2014 року активно пише п’єси, серед яких «Невигадані діалоги про драматургію» (2015), «Читери» (2020) та «Зла бола» (2021). Також вона є співавторкою сценарію художнього фільму «Як там Катя?» (режисерка Крістіна Тинькевич), який отримав визнання на міжнародних кінофестивалях. Займається перекладом п’єс українською, англійською та німецькою мовами, співпрацює з міжнародними культурними інституціями та організовує мистецькі резиденції. Її роботи були представлені на театральних сценах України та Європи, а також опубліковані в антологіях сучасної української драматургії.

Андрій Бондаренко «Брідські явища» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Старосвітська комедія з привидом. 1922 рік. Галичина. Родина Демчинських з Бродів живе добре і спокійно. Вже кілька років як завершилася Велика світова війна, життя знову налагодилося. Аж тут приїжджають неждані гості — Спеціальна Комісія з розслідування духовних явищ. Адже у Демчинських є свій секрет і Комісія зі Львова хоче провести розслідування… Ця історія справді трапилася, про неї можна довідатися із брошури, що була видана в Бродах у 1920-х роках. П’єса, відштовхуючись від документального матеріалу, пробує подати власну комедійну версію, того, що сталося.

Про драматурга: драматург, доктор філософії, культурний критик. Співзасновник Театру Драматургів. Учасник проєкту Worldwide Ukrainian Play Readings. Викладач кафедри культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка. Дослідник у міждисциплінарній культурній інституції «Дім звуку» у Львові.

Ірина Гарець «Подвійна суцільна» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Подвійна суцільна призначена для того, щоб її не перетинати. Але дороги можуть бути різними. Оля і Аня спробували протестувати свій маршрут. Особисті, суспільні, воєнні, любовні подвійні суцільні супроводжували їх шлях. Часом смішно, часом гірко, але якщо вже сів за кермо і завів машину, то виходу немає – їдеш.

Про драматургиню: драматургиня, письменниця, сценаристка, режисерка, психологиня, керівниця «Театру сучасного діалогу» (м. Полтава), співзасновниця, художня керівниця в тріумвіраті «Театру Драматургів» (м. Київ). Фіналістка та лауреатка українських та міжнародних драматургічних та літературних конкурсів. Авторка і кураторка соціальних проєктів. Засновниця всеукраїнської бібліотеки сучасної драматургії UkrDramaHub. Засновниця конкурсу драматургії «Липневий мед». У 2023 році її п’єсу «Садити яблуні» поставили в Канаді.

Людмила Тимошенко «Дідове озеро» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Стародавня заповідна місцина Дідове озеро пересихає і ніхто не знає чому. На порятунок озера запросили Закарпатського Мольфара, Конотопську відьму і Козака-Характерника. Але чи справжні вони чарівники, чи є лише шарлатанами і проходимцями?  І чи зникнення заповідника, бодай не пов’язане з видобутком берилію і створенням з нього надпотужної зброї? Комедія від якої страшно.

Про драматургиню: Народилася у 1978 році у Північному Казахстані. Закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор політичних наук. Авторка численних п’єс і кількох сценаріїв. Співзасновниця Театру Драматургів.

Тетяна Леонова «Вписатися за Вишню» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Ця п’єса – спроба привернути увагу до постаті Остапа Вишні, чиє ім’я зараз звучить тихіше, ніж його сусідів по Будинку «Слово»: Підмогильного, Йогансена, Семенка, Хвильового, Тичини. Текст містить реальні факти з життя Остапа Вишні та цитати з його творів. Основні події відбуваються сьогодні на невеличкій київській кіностудії та у харківському Будинку «Слово».

Про драматургиню: харків’янка, журналістка, культурна оглядачка, викладачка катедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Під час повномасштабного вторгнення переїхала до Києва. Працювала на Суспільному Культура, зараз співпрацює з «Накипіло». «Вписатися за Вишню» її перша п’єса.

Сергій Кулибишев «Поліандрія» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Поліандрія – це форма шлюбу, коли одна жінка має одночасно кількох чоловіків. От і до вчительки Полі з війни після тяжкого поранення замість чоловіка Андрія неочікувано повертаються двоє Андріїв. Старі та нові сімейні таємниці виходять на поверхню, змушуючи переосмислити стосунки між дружинами і чоловіками, батьками і дітьми, побратимами і посестрами. Ця історія ставить питання: чи залишимося ми після війни самими собою?

Про драматурга: кінорежисер, сценарист, член Української Кіноакадемії. Народився в Криму, ВПО з 2014 року. Пише для телебачення з 2003 року, а до театру прийшов лише через 20 років. За дебютну п’єсу «Величне століття. Веселе» отримав відзнаку «Найкращий драматург» у рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2024», а також нагороду у номінації «Найкраща п’єса року» на премії «Чорний лотос – 2024». Ця п’єса потрапила до шортлістів Тижня актуальної п’єси та конкурсу «Трикрапка», а також до лонглістів «Драма.UA» і «Липневий мед – 2023». Вистави за цією п’єсою поставлені у Києві та Чернівцях.

Ольга Мацюпа «Чікі Пікі» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Наскільки зайва вага, несприйняття власного тіла чи розлади харчової поведінки впливають на нашу ідентичність? Героїні і герої п’єси «Чікі Пікі» протягом пародійних драматургічних сцен пробують балансувати між пострадянськими харчовими звичками і новими твердженнями про здорове харчування. Однак, чи вийде їм віднайти нову систему координат і визначити, що є добрим, здоровим, корисним, прийнятним, а що залишається далі примарним і незрозумілим?  Можливо, хор білків, жирів і вуглеводів знає про це щось трішки більше.

Про драматургиню: Народилася на Львівщині. Драматургиня і театрознавиця.  Вивчала сербську мову та літературу у Львівському національному університеті ім. І. Франка, навчалась в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (докторка філософії з театрології і літературознавства), стажувалась в Академії драматичних мистецтв у Загребі. З 2015 по 2018 рік була ініціаторкою створення мистецької платформи TransDramaticum в Любліні. П’єси Ольги Мацюпи неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), конкурсу від Українського Інституту Transmission.ua: drama on the move (Німеччина та Великобританія), конкурсу міста Бидґощ «Аврора». П’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземної драми» німецького драматургічного конкурсу «Heidelberger Stückemarkt». Її п’єси поставлені у театрах України (Чернівці, Львів, Ужгород, Суми, Рівне) та Польщі (Краків, Жешов).

Стана Корунна «Як я звозила війну у відпустку» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Героїня вирушає за кордон вперше з початку повномасштабного вторгнення і з’ясовує, що віднині вона подорожує не сама, а з Війною. Війна супроводжує її всюди, має кепський характер, пекуче бажання висловитися і підважує авторитет повоєнного мистецтва ХХ ст. та концепцію швейцарського нейтралітету. Але головна проблема не у зіпсованому відпочинку, а в тому, що героїні доведеться поборотися з Війною за своє життя.

Про драматургиню: Драматургиня, сценаристка, культурна менеджерка. Народилась в Києві, закінчила Інститут екранних мистецтв КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого за спеціальністю драматургії кіно та телебачення. Працює в жанрі авто/докуфікшен, досліджує Крим в правозахисному та художньому вимірах. Номінантка міжнародних літературних та сценарних конкурсів, п’єси були в лонг та шорт-лістах «Тиждня актуальної п’єси», «Липневого меду» тощо.

Олена Шамріна «Боги з третього під’їзду» (ознайомитися з п’єсою)
Анотація: Що стається із богами, коли у них перестають вірити? Вони, наче прості смертні, живуть собі всі разом в одній затишній квартирі в старому Києві… І живеться їм чудово! Аж поки одного дня на їхньому будинку не з’являється оголошення. «Підлягає терміновому зносу». Що тепер робитимуть Перун, Мара, Велес та компанія? Чи вдасться їм відновити божественну могуть всього за один тиждень та відстояти свою історію?  

Про драматургиню: Народилася у Києві. Закінчила Видавничо-поліграфічний інститут за спеціальністю «Художня ілюстрація». Працювала в незалежних театрах та проєктах як акторка, перформерка, драматургиня. Була співзасновницею та кураторкою SCH-театру. Навчалася у Школі швидкої драми від PostPlay театру. Стала участницею III Лабораторії драматургії від НСТДУ. Текст «Залізне» – став переможцем драматургічного конкурсу «Липневий мед» серед коротких текстів.