ІV Фестиваль сучасної драми у Львові: підсумки (2024) : Спілка

5-7 квітня 2024 року у Львові на камерній сцені Львівського національного театру імені Марії Заньковецької відбувся ІV Фестиваль сучасної драми. В рамках фесту були представлені 5 п’єс, створені учасниками ІV Лабораторії драматургії НСТДУ: Як писати про війну. Очільник Національної спілки театральних діячів України Богдан Струтинський переконаний, що Фестиваль є важливим фінальним етапом Лабораторії драматургії НСТДУ, аби якомога більше людей могли познайомитися і почути нові тексти сучасних драматургів. Вперше партнером фесту є Національний театр ім. Марії Заньковецької і його керівник Максим Голенко на відкритті подякував за чудову нагоду співпраці та взаємодії.

Відкрився Фестиваль читанням п’єси Ольги Мацюпи «Параскева». Велика кількість глядачів_ок прийшли в театр, терпляче чекали відбою тривоги, щоб послухати п’єсу. Режисер читання Дмитро Леончик спільно з актор(к)ами Театру Заньковецької (Олександра Гуменецька, Діана Каландарішвілі, Устина Карпіна, Наталія Лісова, Олександра Люта, Юрій Оноприйко, Олександр Норчук, Марія-Галина Павлик ) зробили дуже атмосферне читання у напівтемряві, аби зосередити увагу глядачів_ок на непересічній історії Параскеви, яка прожила більше 90 років, вижила під час ІІ Світової війни, під час депортації і дожила до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Опісля читання відбулося обговорення, модераторкою якого була драматургиня Лєна Лягушонкова, а запрошеним гостем театрознавець Роман Лаврентій. Ольга Мацюпа розповіла про створення п’єси, що надихнуло на написання і як писався текст. Режисер, актор(к)и та глядачі_ки присутні у залі ділилися своїми враженнями та схожими історіями, що перегукувалися з п’єсою. Наостанок авторці зробили дві пропозиції: записати п’єсу як аудіодраму та поставити як повноцінну виставу у Рівненському музично-драматичному театрі.

На другий день Фестивалю першою читали п’єсу Анни Захожої «Стара, товста, розумна». Режисер Валентин Гура зробив читання у жанрі жіночого мильного вестерну, як і визначила жанр п’єси сама драматургиня. Читали акторки: Тетяна Лубенець, Анна Назаревич, Анжела Семчук, Христина Ткачова. Це історія про наше можливе майбутнє після війни і з якими проблемами можуть стикнутися українці. Після читання деякі глядачі зауважили, що ці проблеми ми вже бачимо сьогодні, що ця п’єса навіть не про майбутнє, а про наше теперішнє. Модераторка обговорення Лєна Лягушонкова розповіла, що це дебютна драматургічна робота Анни Захожої, як вона працювала над текстом протягом Лабораторії драматургії НСТДУ, що змінювалося і додавалося в ході роботи.

Другою читали п’єсу Катерини Пенькової «Варвари цибулевої масті». Режисер читання Ігор Білиць зробив дуже вдалий акторський каст (Ігор Білиць, Андрій Войтюк, Наталія Лань, Олександра Люта, Аліна Рашко, Костянтин Ткаченко, Єлизавета Цілик), що відмітили глядачі_ки і опісля дякували акторам за точне відчуття тексту та характери героїв_нь. Публіка відзначила важливість говорити на замовчувані довгий час теми. У випадку тексту Катерини це тема Волинської трагедії. Драматургиня розповіла, як вона досліджувала цю тему, з кого писала героїв п’єси, а глядачі в свою чергу поділилися своїми спостереженнями за схожими українськими «Ларисами», які виїхали за кордон.

На третій день Фестивалю першою читали п’єсу «Ґражда» Олега Михайлова. Читали актор(к)и: Юрій Кінаш, Іванна Мисюк, Галина Риба. В центрі історії – три покалічені долі людей із заходу України, яким випало вижити під час ІІ світової війни, натерпітися знущань від людей (односельчан) і влади. Режисерка читання Ірина Ципіна і глядачі_ки на обговоренні відмітили, що ґражда – це не тільки про будинок, в якому живуть герої(ні), а про певні внутрішні грати, обмеження, замкненість в середині самих персонажів_ок. Одна з глядачок відмітила, що «наша історія потребує родинних саг, потребує більше простору, аби загоювати травми різних генерацій. Театр емансипує і дає голос, дає можливість говорити тим, хто був змушений мовчати».

Другою читали п’єсу «Виживуть тільки пам’ятники» Оксани Гриценко. Читали актор(к)и: Василь Баліцький, Мар’ян Дмитраш, Ігор Білиць, Роман Біль, Василь Василик, Степан Глова, Олександра Люта, Орест Огородник, Соломія Федак. Це текст про знесені пам’ятники російським діячам і не тільки, яких оживляє славнозвісний Паша Мерседес. Режисером читання був Дмитро Некрасов, який зробив його у жанрі фарсу, з елементами кітчу і гострої сатири. На цю роботу авторку надихнула журналістська стаття, яку вона готувала про пам’ятники, які демонтують в Україні. Хтось з глядачів зауважив, що на місці знесених треба ставити інші – українські пам’ятники, а деякі погодилися з тим, що на цьому місці краще хай будуть клумби з квітами.

Кураторки фестивалю: Ольга Байбак, Аліна Рашко.

Куратор_ка Лабораторії: Лєна Лягушонкова, Павло Ар’є.

Дякуємо цьогорічному партнеру фестивалю Національному театру імені Марії Заньковецької та його очільнику Максиму Голенку за відкритість до співпраці та гостинність – сценічний майданчик, організацію технічного забезпечення і реалізацію трьох з п’яти читань. Особлива подяка креативній директорці театру Аліні Рашко, яка стала співкураторкою проєкту. Дякуємо режисер(к)ам та актор(к)ам за цікаві прочитання п’єс. Висловлюємо подяку драматургам_иням за чудові тексти, а також глядач(к)ам за цікавість до сучасної драматургії, спілкування після читань.

Відгуки:

Львівський театр ляльок: «Нещодавно відбувся lV Фестиваль сучасної драми, у якому брали участь актори нашого театру Анжела Семчук, Анна Назаревич, Тетяна Лубенець, Христина Ткачова. Читання пʼєси «Стара, товста, розумна» Анни Захожої відбулось 6 квітня. Також після читки відбулось обговорення, де мали змогу разом з глядачами та організаторами подискутувати щодо питання майбутнього українців після війни. Дякуємо організаторам фестивалю (Національній спілці театральних діячів України), драматургині, режисеру та акторам за надзвичайно цікавий досвід».

Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші: «Приємно було побачити серед імен учасників Фестивалю драматургів, з якими Одеський театр юного глядача вже працює – Олег Михайлов, Оксана Гриценко. Театр з 2017 року цікавиться сучасною драматургією України, ще тоді, коли це не стало модним трендом. В театрі регулярно проводилися відкриті читки п’єс українських драматургів. І зараз ми пишаємося, що в репертуарі нашого театру багато п’єс сучасних українських авторів. Від Одеського театру юного глядача на Фестиваль поїхала керівниця літературно-драматургічної частини театру Лілія Штекель. Найбільше за все їй сподобалися п’єса «Гражда» Олега Михайлова – за психологізм і глибину п’єси, і «Варвари цибулевої масті» Катерини Пенькової – за вміння майстерно виписати характери, за співпереживання персонажам, за неочікуваний і неймовірний фінал п’єси. Дякуємо Національній спілці театральних діячів України за можливість подивиться на зріз сучасної української драматургії, можливість спілкування з колегами на важливі і актуальні теми».

Львівський національний театр ім. М. Заньковецької: «В межах фестивалю, який проходив 5-7 квітня на камерній сцені нашого театру, були представлені 5 пʼєс, створені учасниками IV Лабораторії драматургії НСТДУ: Як писати про війну. Дякуємо усім, хто долучився до організації подій, акторам, а також усім, хто відвідав події та обговорення опісля!»

Катерина Пенькова (драматургиня): «Чудовий вийшов Фестиваль Сучасної драми 2024 у Львові, організований Національною спілкою театральних діячів України у партнерстві із Національним театром ім. Марії Заньковецької. Якось радісно від того, що події відбуваються і що не втрачають, а набувають рівня. Першим ділом скажу, що це можливо завдяки збройним силам України. Ми збирали і продовжуємо збирати на необхідну «річ» для Олексія Доричевського. Дякую за організацію і рівень кураторкам Фестивалю Ользі Байбак, Аліні Рашко і Лєні Лягушонковій. Скажу, що подія надзвичайна і вражаюча. На другий день фестивалю Ігор Білиць зробив чудове читання моїх «Варварів цибулевої масті». Я дуууууже боялась як сприйме текст львівський глядач. Очікувала чого завгодно і, навіть, побиття. Текст складний і я отримувала різні претензії: від того, що мало, не правильно і не так подаю українську сторону, до того, що не примиряю, а розпалюю польсько-український конфлікт. А вийшло так, що люди сміялись і плакали, реагували на всі жарти про Львів і влаштували овацію Аліні Рашко за монолог Лариси про «Правильних біженців». Я ще на своїх читках не бачила, щоб глядач аплодував акторам в середині читання. Вважаю, що це безумовна акторська заслуга і Аліна ще й надзвичайно талановита актриса крім того, що неймовірна менеджерка. Дякую всій акторській команді. Але хочеться ще сказати, що Ліза Цілик не менш талановито втілила Ханю, хоч і надто молода для персонажки. Але вийшло чудово».

Аліна Рашко (режисерка, кураторка): «Безсумнівно ми закрутили тут у Львові дуже важливий і цікавий процес, сподіваюсь надалі він буде розвиватись і розростатись. Тож хочу подякувати всім причетним. І в першу чергу – подяка Збройним силам України завдяки яким ми маємо можливість жити і займатись культурою. Далі хочу подякувати моїм розумним, сильним і талановитим Ользі Байбак і Лєні Лягушонковій за оце прекрасне відчуття плеча і того, що ми банда. Національній спілці театральних діячів України за надійне партнерство і за те, що придумали Лабораторію і Фестиваль. Драматургам, режисерам і акторам за вихор тем, емоцій, гумору, енергії. Бажаю текстам бути втіленими не одноразово на сценічних майданчиках України і не лише. Окрема подяка Ігорю Білицю за допомогу в організації репетиційного процесу. Максиму Голенку за довіру і свободу дій. Національному театру ім. Марії Заньковецької за злагоджену роботу команди – креативний відділ, цехи, світло, звук, помічниці режисера, монтувальники, адміністратори, гардеробниці, прибиральниці. Ви навіть не уявляєте який пласт ми прогорнули за ці кілька днів. Дякую Катерині Пеньковій за Ларису, а Ігорю Білицю, що взяв мене в читку. Я отримала задоволення від роботи з партнерами на сцені. Audiostories за якісні записи читань прямо зі сцени. Тож переходьте на їх сторінку і насолоджуйтесь прослуховуванням. Колегам з інших театрів та інституцій, що долучились як учасники фестивалю або глядачі. Зокрема: Львівському театру ляльок, Першому театру, Театру “ОКО”, Кафедрі театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. І. Франка, Центру міської історії. І велика вдячність нашому глядачу за включеність, за атмосферу, за ваші очі і серця, за те, що кожен раз озираючись в зал, я думала про те, які різні і красиві люди тут зібрались! Ще раз дякую всім за ці насичені три дні. Далі буде…»

Оксана Гриценко (драматургиня): «З’їздила у Львів на третій день Фестиваль Сучасної драми і була щаслива. Фестиваль завершувався читкою моєї п’єси «Виживуть тільки пам’ятники». Вийшло дуже колоритно і атмосферно! Дякую за це талановитому режисерові Дмитру Некрасову та чудовим акторам Театру Заньковецької. Почула, що текст мій не такий вже і простий для прочитання (мене це радує) і що там забагато матюків (ну що вже зробиш). Шкодую, що не змогла приїхати на всі три дні фестивалю, але і за той один я побачила, що Аліна Рашко, Ольга Байбак та Лєна Лягушонкова зробили величезну роботу щоби все пройшло на топ рівні. Дівчата, ви круті! Дуже рада була побачитися зі знайомими драматургинями/драматургами, режисерками/ режисерами, та познайомитися з новими. Дякую Національній спілці театральних діячів України за драматургічні лабораторії та ось такі фестивалі. Дякую Національному театру ім. Марії Заньковецької та його директору Максиму Голенку за теплий прийом».

Ольга Байбак (кураторка): «Фестиваль Сучасної драми відбувся. І, за моїми відчуттями, відбувся круто. Бо були хороші читання (подяка режисер(к)ам і актор(к)ам).Бо були цікаві обговорення. Навіть тему матюків знов зачепили. Бо все було круто організовано з боку партнерів (подяка команді Національного театру ім. Марії Заньковецької та Аліні Рашко). Тут прям все зійшлося, в тому числі і наше знайомство з Аліною під час четвертої Лабораторії. Були круті тексти, бо у нас на Лабораторіях тільки такі і пишуть. Автори і авторки, ви чудові. Була пропозиція постановки навіть з визначеною датою прем’єри (вже відзначили дату в календарику і готуємося їхати). А головне – була атмосфера і задоволення від зробленого. Дякую, Вікторії Котенок, що розділила ці дні зі мною і зловила багато хороших моментів. І дякую Богдаун Струтинському, що весь цей двіж став можливим».

Дмитро Некрасов (режисер): «На третій день, фінальний, читали пʼєсу Оксани Гриценко «Виживуть тільки памʼятники», де мені за фантастичною драматургічною рокіровкою випала честь бути режисером! Текст крутезний! Раджу почитати! Разом з акторами Національного театру ім. Марії Заньковецької намагалися не зіпсувати. Дякую за неймовірну організацію Ользі Байбак та Аліні Рашко, що втілили в життя Фестиваль Сучасної драм, за кураторство Лєні Лягушонковій, за сприяння Максиму Голенку, Ігорю Білицю за допомогу, авторці за пʼєсу, глядачам за відгуки, збройним силам за можливість! Маю надію, що ця історія матиме продовження!»

Ольга Мацюпа (драматургиня): «Ну що ж, допис великої вдячності, і радості, і захвату, і любові. Фестиваль Сучасної драми у Національному театрі ім. Марії Заньковецької відбувся. «Параскева» відкривала цю неймовірну подію 5 квітня минулої п’ятниці. На щастя, тривоги не завадили прочитати 5 лабораторних текстів від Національної спілки театральних діячів України. Ольга Байбак, Аліна Рашко, Лєна Лягушонкова, хай ця чудова подія має продовження, ви створили і створюєте не просто фестиваль, а ком’юніті і контекст. Дмитро Леончик, завдяки твоїй чуйності, прийнятті викликів і чудовій комунікації все вдалось за таку малу кількість часу. Далі буде, маю надію.Неймовірні актори-заньківчани, мала за честь прожити цю історію разом з вами. Ну і побачимось на прем’єрі вже скоро. Хто був, той знає».

Дмитро Леончик (режисер): «Дякую Ользі Байбак та Лєні Лягушонковій за можливість бути дотичним до IV Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України, яка наплодила дуже круті, потужні тексти! А завдяки Фестивалю сучасної драми у Національному театрі ім. Марії Заньковецької за кураторства Аліни Рашко, деякі тексти вже плануються до постановки. Важливо вміти ловити момент та мати хороше чуття щодо якісної актуальної драматургії. Хто зна, може й мені ще разок вдасться смикнути удачу за хвіст і поставити якийсь з чудових текстів цієї Лабораторії. Насправді, ця сімейна драма – п’єса Ольги Мацюпи «Параскева» виявилася для мене дуже особистою. Історія не подразнення, а прийняття».

Ірина Ципіна (режисерка): «З Вільним театром «ОКО» ми взяли участь у Фестивалі сучасної драматургії від НСТДУ. На сцені Театру ім. М. Заньковецької ми прочитали чудовий текст Олега Михайлова «Ґражда». Текст нас вів сам, наче і робити не треба було нічого. Текст про війну: про війну з москалями, яка триває досі, про війну побутову, коли чужі люди за примхою долі опиняються в одному домі, про власну внутрішню війну.

Дякую прекрасним акторам: Галині Рибі, Іванні Мисюк, Юрію Кінашу. Дякую Григорію Рибі, завдяки тобі все виглядає набагато красивіше. Дякую, Ользі Байбак за запрошення. Це було прекрасно!»

Публікації в ЗМІ та радіоефіри:

Дякуємо за аудіозапис з читань Audiostories Production LLC. Послухати їх можна за посиланням.

Фото Христини Король, Вікторії Котенок