Публікуємо 7 п’єс, які були створені драматургами в рамках IV Лабораторії драматургії НСТДУ, яка проходила за підтримки Українського культурного фонду.

Відтепер усі тексти доступні у pdf-форматі.

* Якщо вас зацікавила якась з п’єс, просимо перед постановкою узгодити питання авторських прав з автором (ми з радістю допоможемо вам cконтактуватися).

Олена Кудаєва «Гудбай, Генічеськ» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: Важке і непросте рішення – виїжджати чи залишитися жити в окупації. А якщо виїзд можливий лише через росію, то є ризик потрапити на допит до агентів російських спецслужб. Проходячи черговий блокпост на росії, Женя і не підозрювала, що чекає на неї далі. Як вижити під перехресним обстрілом питаннями? Чи достатньо видалити інформацію з телефона, щоб бути в цілковитій безпеці? Існує шанс вибратися з кімнати допитів? Яка вірогідність побачити знову своїх рідних? Про що думає людина, яка сидить в закритій кімнаті під яскравим світлом лампи серед п’яти агентів? Чи можливо не ходити в туалет сім годин поспіль? І чому російські спецслужби цікавить, чи дивишся ти фільми жахів…

Про драматургиню: народилася у Донецьку. За освітою – магістерка з психології. П’єси пише з 2021 року. Учасниця драматургічний конкурсів і фестивалів: «Липневий мед», «Тиждень актуальної п’єси», «Драма.UA». Її п’єса «Один день» потрапила у лонгліст конкурсу «Аврора» (Польща) і поставлена у Львівському та Сумському театрах; п’єса «6.5» поставлена у Херсонському театрі; «Комаха» увійшла до збірки  перекладів української драми «Комаха».

Ольга Мацюпа «Параскева» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: Головна героїня, юні роки якої припали на період Другої світової війни, робить вчинок, з яким потім буде змагатись до самої смерті. Переживши депортацію під час акції «Вісла» 1947 року, Параскева всупереч буремній історії і дитячим травмам та страхам вчиться любити, йти до своїх мрій і цінувати тих, хто поряд. Це історія про зраду і вигнання, а можливо і про повернення.

Про драматургиню: Народилася на Львівщині. Драматургиня і театрознавиця.  Вивчала сербську мову та літературу у Львівському національному університеті ім. І. Франка, навчалась в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (докторка філософії з театрології і літературознавства), стажувалась в Академії драматичних мистецтв у Загребі. З 2015 по 2018 рік була ініціаторкою створення мистецької платформи TransDramaticum в Любліні. П’єси Ольги Мацюпи неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), конкурсу від Українського Інституту Transmission.ua: drama on the move (Німеччина та Великобританія), конкурсу міста Бидґощ «Аврора». П’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземної драми» німецького драматургічного конкурсу «Heidelberger Stückemarkt». Її п’єси поставлені у театрах України (Чернівці, Львів, Ужгород, Суми) та Польщі (Краків, Жешув).

Оксана Гриценко «Виживуть тільки пам’ятники» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: За тиждень після Великодня намісник Києво-Печерської Лаври Владика Павєл плакав і молився у себе в маєтку про захист русского міра в Україні та своєї посади в монастирі. І сталося диво – над Києвом впав метеорит. А повалені російські та радянські пам’ятники ожили і пішли на кримський перешийок організовувати оборону півострова від українського контрнаступу. Але виявилося, що пам’ятники по-різному бачать своє місце в цій війні. Коли одні схильні тікати від неї подалі, інші готові зайти так далеко, що навіть Владика Павєл від них у шоці.

Про драматургиню: Народилася на півдні Херсонщини. Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальностями політологія та журналістика. Драматургиня, сценаристка і журналістка. Співзасновниця Театру Драматургів та членкиня Української кіноакадемії. Почала писати п’єси у 2019 році. П’єса «Дон Жуан із Жашкова» стала основою для сценарію фільму з однойменною назвою. П’єса “Молочайник” перемогла в драматургічному конкурсі Липневий мед у 2023 році. Працює журналісткою, часто їздить в зону бойових дій.

Ганна Захожа «Стара, товста, розумна» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: В степах Херсонщини пізня спекотна весна – третя після перемоги України. До рідного села повертається снайперша Ольга, щоб почати будувати перше приватне кладовище в країні. Але не всім ця ідея здається привабливою та перспективною. Ліда, давня подружка Олі, хотіла будувати ресторацію на місті, де запланований новий цвинтар. До того ж, Ліда та Оля ще дівчатками посварилися через водія Михайла. Віра, донька Ліди, розкрадачка окопів та успішна чорна археологиня, теж незадоволена, бо відтепер до їх села буде прикута увага усієї країни. Виявилось, що всі всім заважають, але голова громади Василь Петрович, який щиро захоплюється Олею, ще цього не бачить і просить селян тільки про одне – до дня перемоги закопати нарешті окопи на краю села, облагородити, насіяти квітів та соняхів. Три гострі лопати (і не тільки) в руках хорошої, поганої та злої. То закопають чи не закопають? Посадять? Хто кого? І чи знайдеться та, котра вибереться із власної ями спогадів та провини? Наразі ясно одне: якщо ти копирсаєшся у собі достатньо глибоко, то віднайдеш скарб. Або міну.

Про драматургиню: Народилася в Києві. Редакторка, сценаристка, режисерка, продюсерка, копірайтерка. Закінчила НПУ ім. М. П. Драгоманова музично-педагогічний факультет диригентсько-хорове відділення. Навчалася на сценарних курсах Роберта Маккі, Лінди Сеґер, Стіва Каплана. Брала участь у сценарному практикумі TERRARIUM VI ОМКФ. Працювала на телебаченні (канал «Україна», Новий канал), редакторкою і журналісткою у журналах Story, Time Out, ПіК, менеджеркою комунікацій у столичних театрах «Золоті ворота» та Драми і комедії на лівому березі Дніпра. Режисерка та сценаристка короткого метру «Впасти-віджатися. Перший підхід».

Катерина Пенькова «Варвари цибулевої масті» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: «Варвари цибулевої масті» – це трагікомедія, де головною персонажкою виступає польська волонтерка, яка приймає у себе українську біженку. Проблем додає її матір, яка ненавидить українців, як націю і вважає жахливим злом, що напливає зі сходу. Сама українська біженка теж не дуже допомагає змінити ставлення до себе на позитивне, оскільки підтверджує всі можливі стереотипи: тягне до хати гуманітарку, ліпить на кухні вареники і в спальні приймає клієнток на манікюр. Втім, як виявляється, кожна з них має свої причини на подібну поведінку. П’єса розглядає проблеми волонтерів інших країн, які на початку повномасштабного вторгнення надали нам свою допомогу.

Про драматургиню: Народилася у Донецьку. Закінчила Київську державну академію естрадного та циркового мистецтв за спеціальністю «Актриса розмовного жанру». Українська драматургиня і сценаристка. Співкураторка фестивалю «Драматургії любові і бобра». Співзасновниця «Театру Драматургів». Фіналістка І, ІІ, ІІІ і IV Лабораторії драматургії НСТДУ. Учасниця лабораторії Молодого театру «Молодий драматург» та І і ІІ школи Швидкої драми Post Play театру. Неодноразова учасниця фестивалів «Драма.ua» та «Тиждень актуальної п’єси». Лауреатка літературних та драматургічних конкурсів. Її п’єси поставлені у театрах Києва, Рівного, Кропивницького, Харкова, Чернігова і Варшави.

Олег Михайлов «Ґражда» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: «Ґражда – це будинок, який може бути одночасно і фортецею, і в’язницею. Про це добре знають Василь та Стефанія, які живуть під одним дахом багато років. А ось молода вчителька Катерина зрозуміє це надто пізно, коли шляху назад вже не буде. До страшних таємниць, що зберігають мешканці ґражди, які прихистили молоду вчительку, дуже скоро додадуться секрети самої Катерини. Любовний “трикутник” стане “квадратом”, адже у ґражді живе ще хтось».

Про драматурга: Народився на Уралі. За освітою актор, працював ведучим на радіо. П’єси пише з 2005 року. З 2010 року живе у Харкові. Вистави за його п’єсами поставлені в Україні (Київ, Одеса, Суми, Харків, Мукачево та ін.), Польщі (Collegium Nobilium), Естонії (R.A.A.A.M.), Фінляндії (Avoimien Ovien) та Казахстані. Брав участь у фестивалях «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «АртТюгАрт» (Харків), «Кальміюс» (Краматорськ), «Театр майбутнього» (Харків).

Тася Пугач «ЗАЙЧЕНЯТА» (ознайомитись з п’єсою)

Анотація: П’єса про родину, якій через повномасштабне вторгнення довелось виїхати з Маріуполя до Львова. Вона намагається відшукати новий дім після зруйнованого старого, і нові сенси в нових краях. Про друзів, які продовжують підтримувати відносини, навіть якщо вони не одразу були безтурботними. Про помсту, яка є кульмінацією як цієї п’єси, так і мрій авторки.

Про драматургиню: Народилася у Донецьку. Освіту отримала у Донецькому національному університеті за фахом фахівець із міжнародних відносин, перекладач з англійської мови. Працювала сценаристкою на телебаченні. PR-директорка, прессекретарка багатьох кінофестивалів. Займається  промоцією та піаром фільмів, виконавча продюсерка в документальному кіно. Драматургією зайнялась у 2019 році. Зараз має 3 п’єси для дорослої аудиторії, 1 дитячу п’єсу та 1 короткий текст, що брав участь у Ukrainian Worldwide Drama Rеadings, організованих Джоном Фрідманом та був опублікований в альманасі Antologie Ukrainienne від L`Arbre à Palabres.

Детальніше про IV Лабораторію драматургії НСТДУ тут.

Також з усіма текстами усіх Лабораторій НСТДУ можна ознайомитися в Бібліотеці української драматургії, яку було створено 2020 року за підтримки УКФ. Це ресурс, на якому збираються драматургічні твори українських авторів та переклади п’єс українською з інших мов. Фонд сайту постійно поповнюється. Тексти учасників усіх Лабораторій знайдете тут.

Читайте також:

Тексти ІІІ Лабораторії драматургії НСТДУ 2021

10 п’єс, створених в рамках ІІ Лабораторії драматургії НСТДУ 2020

11 п’єс для дітей та підлітків створених в рамках І Лабораторії драматургії НСТДУ 2019