Хто провокує «зачистки» національного культурного фронту та кому це вигідно в умовах війни?
Як не допустити демонтажу національної культури і мистецтва?
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРУ ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Шановний пане Президенте!
Національні творчі спілки України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, діячі української культури і мистецтва звертаються до Вас з цим листом, щоб привернути увагу влади до проблем культурно-мистецької галузі держави.
Стан культурного розвитку будь-якої країни є одним з ключових показників не лише духовного здоров’я суспільства, але й повноти, ефективності вирішення нагальних викликів, які стоять перед ним. Поміж основних політичних функцій держави, що визначають внутрішнє життя суспільства та його зовнішній образ, безумовно, важливе місце посідає культурна політика.
Впродовж останніх років модернізація і розвиток культурної сфери України відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, розгортаються позитивні реформаційні й інноваційні процеси, зумовлені запитом народу до національно-культурного відродження та збереження культурної ідентичності, до демократизації суспільного життя. З іншого – загострюються негативні тенденції у фінансовому, кадровому та інфраструктурному забезпеченні різних секторів цієї сфери, спостерігаються відверті системні намагання зруйнувати підвалини національного мистецтва і культури в цілому. Ці тривожні паростки, зрощені попередньою владою, не без зовнішнього впливу, сьогодні сягнули епогею.
На наше глибоке переконання необґрунтованим стало об’єднання трьох міністерств – в одне – Міністерство культури, молоді та спорту, з додаванням до профільного напрямку культури функцій туризму і національної пам’яті. Цілком очевидно, що у такому стані для новоствореного міністерства актуальні проблеми національної культури і стратегії на їх вирішення розпорошуються, розчиняються поміж великої кількості завдань, які необхідно вирішувати в кожній із згаданих сфер. Для культурно-мистецького середовища країни рішення про ліквідацію Міністерства культури України є не зрозумілим, непереконливим і таким, що призводить широкий загал і експертне середовище до висновків про не пріоритетність національної культури для Президента України, Верховної Ради та Уряду.
За півроку каденції нинішнє керівництво МКМСУ так і не окреслило тих маркерів за якими буде розвиватися культурна і мистецька сфера в державі. Нас непокоїть той хаос, який створений в галузі художньої освіти. Постає питання, яка доля чекає національні заклади культури, мистецькі і освітянські колективи. Особливо бентежить перспектива збереження і розвиток сільської культури, бібліотек, будинків культури, центрів і осередків народних художніх промислів тощо. Наразі відсутня будь-яка комунікація нових «культурних» топ-менеджерів із численним багатогалузевим професійним експертним середовищем.
До цього слід додати, що окремі очільники новоствореного МКМСУ активно дискредитують Національні творчі спілки і товариство Просвіту в ЗМІ, зокрема навішуючи ярлики «радянщини», «сталінські проекти», що аж ніяк не відповідає дійсності. Така деструктивна, конфліктотворча політика викликає обурення в культурно-мистецькому середовищі, включно серед творчої молоді. Ці «діячі» переступили всі можливі і неможливі «червоні лінії».
Культурна громадськість обурена щодо реалізації МКМСУ безпрецедентного сценарію знищення Національних творчих спілок України і Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка. Наразі ним заблоковано бюджетну програму підтримки цих важливих націєтворчих об’єднань, яка передбачена Держбюджетом на 2020 рік. У результаті такої «культурної політики» їх статутна діяльність повністю паралізована, а їхнє існування стоїть під загрозою.
Загальновідомо, що більшість творчих спілок України, які об’єднують понад 300 тисяч митців і волонтерів (створені за часів незалежної України: Спілка майстрів народного мистецтва, Спілка кобзарів, Спілка краєзнавців, Спілка фотохудожників, хореографічна Спілка, всеукраїнська музична Спілка) і які мають Національний статус. Вони здійснюють значну частину культурно-мистецької роботи в Україні, починаючи з розробки і реалізації стратегії формування молодого творчого покоління, створення престижу України на міжнародній арені – і завершуючи відстоюванням традиційних цінностей українського народу, допомогу ветеранам культурно-мистецької сфери, протистоянням зовнішньому агресору в інформаційній війні та інші.
Слід нагадати, що саме в стінах Спілки письменників, за участі представників інших творчих спілок, зародився Народний Рух України як один із важливих чинників здобуття Незалежності нашої держави. У Спілці кінематографістів – Меморіал та ряд інших громадських рухів. Творчі спілки на зламі епох, на межі 1980-90-х років, явили собою інфраструктуру громадянського суспільства, яка існувала головним чином напівлегально, в надрах тоталітарної держави, у причетності до якої спілки тепер і звинувачують. Забувається і те, що в середовищі Національних творчих спілок і Просвіти гуртуються митці, які своєю творчістю продовжують кращі традиції української нації і сприяють утвердженню України в умовах, коли на кону – доля нашої державності.
Забувають наші критики, що творчі спілки, у різних форматах, існують і продовжують розвиватись практично у всіх країнах Європи. Інша річ, що на заваді брак коштів і відсутність загальнодержавної програми культурного і соціокультурного розвитку.
Керівництву держави, Уряду, на нашу думку необхідно вкрай швидко провести моніторинг кадрової політики в культурній сфері й аналіз ефективності її топ-посадовців. На часі повернути в галузь високопрофесійних працівників з досвідом роботи в культурі, залучити молодих, талановитих менеджерів з профільною освітою, позитивним досвідом та бездоганною репутацією.
Ми не можемо допустити демонтажу національної культури і мистецтва.
Культурна політика України має сформувати сучасну і гнучку стратегію свого динамічного розвитку, фокусуючись на наступних складових:
- розвиток національної культурної самобутності має розгортатися у тісній взаємодії з європейськими і світовими культурними процесами;
- процес формування та реалізації державної культурної політики має не лише відповідати принципам культурної політики міжнародних організацій, а й враховувати власну специфіку культуро-, націє- та державотворчих процесів; мають бути розроблені «альтернативні» підходи щодо протидії деструктивним процесам глобалізації та інформаційної війни;
- унеможливлення монополізації національного культурного простору обраним колом суб’єктних груп;
- сприяння ствердженню і розвитку культурної самобутності народу у системі європейських ціннісних координат;
- розвиток національних культурних індустрій як проміжних ланок між усіма суб’єктними секторами національної культури;
- запровадження протекціоністського податкового режиму для вітчизняних культурних індустрій;
- розробка механізму підтримки культурних ініціатив на місцевому рівні;
- сприяння розвитку народного мистецтва, галузі народних художніх промислів першочергово в сільській місцевості, а також в депресивних районах держави.
Вважаючи на викладене вище, звертаємо увагу у необхідності першочергового вирішення наступних питань:
- Створити Національну раду з культурної політики при Президентові України, як консультативно-дорадчий орган з питань культурного розвитку держави.
- Створити Міністерство культури України.
- Доручити Кабінету Міністрів України провести моніторинг стану культурної сфери, розробити за його результатами стратегію та цільову програму розвитку української культури і мистецтва.
- Доручити Міністерству культури, молоді та спорту України (негайно) забезпечити фінансування програми КПКВК 3801100 (стосовно фінансування НТСУ і ВТ «Просвіта») на 2020 рік як і передбачено Державним бюджетом, а також передбачити у Державному бюджеті на 2021 рік асигнування на статутну діяльність Національних творчих спілок України і Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
- Активізувати комунікацію керівництва МКМСУ з культурним експертним середовищем, представниками національних творчих спілок, просвітянами, провідними митцями на постійній основі з метою оперативного вирішення актуальних проблем галузі.
У свою чергу, ми будемо докладати максимум зусиль для об’єднання українського суспільства, заради спокою в державі, піднесенню іміджу української культури і мистецтва в нашій країні і за її межами. Тож, нині перед Україною та її керівництвом стоїть першочерговий глобальний виклик: як відновити цілісний і самобутній образ вітчизняної культури, як ствердити, національну, цивілізовану ідентичність, як забезпечити належне функціонування і розвиток секторів культури. Відповідь на нього без перебільшення стане могутнім фактором консолідації суспільства та його подальшого поступу.
Голова Координаційної ради Національних творчих Спілок України, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України Євген ШЕВЧЕНКО
Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Павло МОВЧАН
Голова Національної хореографічної спілки України Мирослав ВАНТУХ
Голова Національної спілки кобзарів України Володимир ЄСИПОК
Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр РЕЄНТ
Голова Національної спілки фотохудожників України Едуард СТРАНАДКО
Голова Національної спілки театральних діячів України Богдан СТРУТИНСЬКИЙ
Голова Національної спілки письменників України Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
Голова Національної Всеукраїнської музичної спілки Євген САВЧУК
Голова Національної спілки художників України Володимир ЧЕПЕЛИК
Голова Національної спілки композиторів України Ігор ЩЕРБАКОВ
Голова Національної спілки кінематографістів України Олесь ЯНЧУК
Художник, Президент Національної Академії мистецтв України, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Андрій ЧЕБИКІН
Почесний співголова Національної спілки композиторів України, Герой України, народний артист України, академік НАМУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Мирослав СКОРИК
Член Національної спілки композиторів України, Герой України, народний артист України, академік НАМУ, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Євген СТАНКОВИЧ
Поет, громадсько-політичний діяч, Герой України лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, автор пісні «Два кольори» Дмитро ПАВЛИЧКО
Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, академік НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ
Композитор, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валентин СИЛЬВЕСТРОВ
Художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій КРИВОЛАП
Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдан БЕНЮК
Письменник, політик, дипломат, доктор медичних наук, перший лідер Партії зелених України, лауреат премії ім. Ю. Яновського Юрій ЩЕРБАК
Диригент, музично-громадський діяч, народний артист України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, Член Європейської академії музичного театру Іван ГАМКАЛО
Композиторка, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ганна ГАВРИЛЕЦЬ
Прозаїк, літературознавець, виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ
Живописець, член Національної спілки художників України, народний художник України Володимир ЗІНЧЕНКО
Письменник, перекладач, дипломат, лауреат премії імені Пантелеймона Куліша і лауреат премії «Ars Translationis» Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ
Письменник, політик, народний депутат України 2-6 скликань, лауреат премії імені Володимира Сосюри Віктор ТЕРЕН (ТАРАН)
Народний артист України, голова Вінницького обласного осередку Національної хореографічної спілки України Петро БОЙКО
Народний артист України, голова Житомирського обласного осередку Національної хореографічної спілки України Михайло ГУЗУН
Балетмейстер, народний артист України, голова Харківського обласного осередку Національної хореографічної спілки України Борис КОЛНОУЗЕНКО
Головний балетмейстер Національного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія», народний артист України, голова Івано-Франківського обласного осередку Національної хореографічної спілки України Іван КУРИЛЮК
Народна артистка України Тетяна ГУЗУН
Композитор, музикант, народний артист України Олександр ЧЕБЕРКО
Голова Київського обласного осередку Національної хореографічної спілки України, заслужена артистка України Віра СИНЄОК
Голова творчого осередку м. Києва Національної хореографічної спілки України, заслужений діяч мистецтв України Ольга ПОБЕЖИМОВА
Художник, педагог, заслужений художник України Василь КОРПАНЮК
Мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв України Володимир ТИТАРЕНКО
Живописець, заслужений художник України Костянтин ЧЕРНЯВСЬКИЙ
Заслужений діяч мистецтв України Валерій ШКОРИНЕНКО