НСТДУ продовжує низку режисерських резиденцій, в рамках яких режисери-початківці мають змогу пройти шлях постановки вистави (від застільного періоду до прем’єри) поряд із досвідченими професіоналами.
Цього року з 31 березня по 13 червня Резиденція для режисерів відбулася на базі Національного академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької, де учасники протягом трьох сесій проходили шлях постановки вистави «Леополіс» разом з генеральним директором-художнім керівником театру Максимом Голенком.
На нашу адресу цьогоріч надійшла рекордна кількість заявок – 79 (18 від чоловіків і 61 від жінок). При відборі в першу чергу зважали на мотиваційні листи, а також намагалися обрати учасників з різних міст та театрів.
Цьогорічними резидент(к)ами стали:
- Влад Маціюк (м. Луцьк)
- Роман Падура (м. Хмельницький)
- Наталя Торжевська (м. Київ)
З 31 березня по 5 квітня тривала перша сесія Резиденції для режисерів. Учасники та учасниця спостерігали за першими репетиціями мюзиклу «Леополіс». Окрім того, вони мали окремі зустрічі і спілкування з режисером Максимом Голенком, художником Олександром Білозубом, головним режисером театру Ігорем Білицем. Також учасники_ця спостерігали за однією з репетицій вистави «Маклена Граса» у постановці Дмитра Некрасова, відвідали вистави Театру Заньковецької «Кайдаші», «Приборкання норовливого», «Неіснуючі», «Доця» та «Я бачу, вас цікавить пітьма», побували на екскурсії батярським Львовом з історичним консультантом вистави «Леополіс» Ільком Лемком.
Владислав Маціюк, учасник: «Резиденція дорівнює можливості розширити свій професійний кругозір. І за цю можливість, поспостерігати за тим, як працює національний театр, я вдячний організаторам. Резиденції в Україні необхідні! Перша сесія, зокрема завдяки представникам театру, пройшла тепло і з турботою. Вдалось познайомитись із колективом, виробничими цехами, зустрітись із друзями та знайомими, які працюють в театрі. Є відчуття ніби зняли циферблат годинника і ми побачили як працює механізм театру імені Марії Заньковецької. Корисний досвід, який уже змінив мій вектор погляду на певні професійні питання».
Наталя Торжевська, учасниця: «5 днів навчання, 4 вистави, 3 репетиції – і це тільки початок резиденції режисерів від Національної спілки театральних діячів України. Дякую Національному театру імені Марії Заньковецької за гостинність і можливості».
З 13 по 17 травня тривала друга сесія Резиденції для режисерів. Учасники_ця вдень спостерігали за наступним етапом репетицій мюзиклу «Леополіс», яку ставить Максим Голенко. А ввечері мали можливість переглянути вистави Театру Заньковецької.
Владислав Маціюк, учасник: «Спостерігали далі за процесом творення вистави «Леополіс». 2 сесія припала на етап мізансценування і творення вокально-танцювальних номерів, то ж побачили як працює балетмейстер з акторами і режисер з акторами. Сподобався спосіб комунікації між учасниками постановочної групи».
Наталя Торжевська, учасниця: «Резиденція була б безцінною, навіть на маленькому проєкті, але на виставі масштабу «Леополісу» – це особливий неповторний досвід. Постановки такого масштабу вимагають не тільки роботи всіх цехів і майже всієї трупи театру, а й напруженої роботи в умовах підвищених ризиків, адже чим більше людей – тим більше помилок, несподіванок, форс-мажорів. Основний навчальний момент цієї резиденції – диригування колективом, який крім акторів включає музикантів, хореографів, постановників, монтувальників, режисерську групу, костюмерів, вокалістів. І все це без втрати фокусу, емоційного контролю і, головне, без втрати часу, бо постановка робиться в рекордно стислий проміжок часу. Навчитися цьому – надмета резиденції. При тому що репетиції тривали більш ніж 7 годин на добу, все одно у нас була можливість ознайомитися також з роботою над іншими виставами театру. В тому числі і над гастрольними. Так, завдяки резиденції ми змогли подивитись репетиції і вистави «Дещо дивне сталося зі мною» Дмитра Сухолиткого-Собчука, «Брідські явища» Андрія Бондаренка, «Маклена Граса» Миколи Куліша, «Тартюф» Мольєра і «Святу» Відпманте Ясукайті в постановці Оскараса Коршуноваса. Інтенсивність цієї сесії була така, що часу для її осмислення вистачить до наступної».
З 9 по 13 червня тривала третя сесія Резиденції для режисерів. Учасники та учасниця спостерігали за допрем’єрним і прем’єрним етапами роботи над мюзиклом «Леополіс» Максима Голенка.
Владислав Маціюк, учасник: «Завершилась третя сесія резиденції. Я щасливий цьому досвіду. Професійна команда національного театру створила масштабну виставу «Леополіс». В цьому процесі було багато випробувань для учасників. І найцікавішим було якраз те, як усі задіяні у створенні вистави знаходили рішення і виходи із тупиків. Як створювались мізансцени, підбирали світло, коригували музичний супровід, який вів і підтримував сценічну дію. Тобто усі тонкощі роботи над виставою було видно із середини. Це не новітній досвід для резидентів, але цікавий і корисний, бо новий, інакший і по суті своїй неповторний. Дякую за досвід. І мрію, щоб НСТДУ не зупинялась, щоб продовжувала резиденції і давала цю можливість. Можливість, яку кожен майбутній резидент використає настільки, наскільки прикладе зусиль для свого професійного зростання. Дякую!»
Наталя Торжевська, учасниця: «Третій етап роботи над виставою і, відповідно, Резиденції, був найбільш насиченим, адже те, що зароджувалось на папері три місяці тому, активно втілювалось, перетворюючись з ідей, креслень, малюнків на декорації, костюми, складні танцювальні номери. Це етап найбільш активної співпраці всіх департаментів: крім акторів і режисерів на сцену виходять художники по світлу, костюмів, гриму; бутафори і кравці, художники і шевці. Цей етап навчання був про систему і в той же час про важливість кожної окремої людини в надскладному театральному організмі. Дякую Театру і НСТДУ, що Резиденція пройшла на базі такої складної постановки, яка дозволила познайомитись з роботою над виставою на максимальній творчій потужності».
Роман Падура, учасник: «Ось і завершилася резиденція. Щиро дякую НСТДУ та Максиму Голенко за можливість спостерігати за процесом створення вистави в національному театрі. Для мене як для актора, який працює в професійному театрі, це не стало відкриттям у прямому сенсі, проте дало змогу по-новому поглянути на багато важливих аспектів творчого процесу та ще раз усвідомити речі, які в майбутньому неодмінно стануть у пригоді під час постановки власних вистав. Окремо цінним досвідом стало відвідування вистав Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, які надихали, розширювали професійний погляд і давали можливість аналізувати різні режисерські та акторські рішення. Ці дні стали чудовою нагодою для професійного розвитку, обміну досвідом та нових творчих знайомств. Дякую всім, хто був причетний до організації та проведення цієї резиденції».
Дякуємо учасникам_ці за відгуки, фото, відео та включеність протягом усієї Резиденції.
Щиро дякуємо команді Театру Заньковецької та особисто Максиму Голенку за надану унікальну можливість молодим режисерам бути присутніми на репетиціях та прем’єрі вистави «Леополіс», напряму поспілкуватися з командою постановників та переглянути репертуарні вистави театру.
