Публікуємо п’єси, які були створені драматургами в рамках V Лабораторії драматургії НСТДУ. Відтепер усі тексти доступні у pdf-форматі.

* Якщо вас зацікавила якась з п’єс, просимо перед постановкою узгодити питання авторських прав з автором_кою (ми з радістю допоможемо вам cконтактуватися).

Юлія Гончар «Танець проти Мурени часу» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: це сатирична п’єса, яка досліджує сучасну українську реальність через призму гумору, танцю й гострих життєвих ситуацій. Головні герої, Паша — вдумливий інтроверт, і Ангеліна — смілива танцівниця тверку, шукають баланс між травмами війни, суспільними стереотипами й особистими прагненнями. Їхні діалоги, наповнені іронією та самокритикою, створюють унікальну атмосферу, де трагедія переплітається зі сміхом, а буденність стає фоном для екзистенційних питань. У п’єсі звучать оригінальні пісні, які доповнюють наратив, додаючи глибини й емоційності. Тексти пісень торкаються тем пошуку свободи, боротьби з часом і прийняття себе через мистецтво танцю та музики. П’єса провокує глядача сміятися, співчувати й замислюватися над тим, як виживати й творити у світі, що постійно кидає виклики.

Про драматургиню: українська драматургиня, сценаристка та перекладачка, одна із засновниць Театру Драматургів у Києві. Здобула освіту в Київському національному економічному університеті за спеціальністю «міжнародна економіка та менеджмент». З 2014 року активно пише п’єси, серед яких «Невигадані діалоги про драматургію» (2015), «Читери» (2020) та «Зла бола» (2021). Також вона є співавторкою сценарію художнього фільму «Як там Катя?» (режисерка Крістіна Тинькевич), який отримав визнання на міжнародних кінофестивалях. Займається перекладом п’єс українською, англійською та німецькою мовами, співпрацює з міжнародними культурними інституціями та організовує мистецькі резиденції. Її роботи були представлені на театральних сценах України та Європи, а також опубліковані в антологіях сучасної української драматургії.

Андрій Бондаренко «Брідські явища» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Старосвітська комедія з привидом. 1922 рік. Галичина. Родина Демчинських з Бродів живе добре і спокійно. Вже кілька років як завершилася Велика світова війна, життя знову налагодилося. Аж тут приїжджають неждані гості — Спеціальна Комісія з розслідування духовних явищ. Адже у Демчинських є свій секрет і Комісія зі Львова хоче провести розслідування… Ця історія справді трапилася, про неї можна довідатися із брошури, що була видана в Бродах у 1920-х роках. П’єса, відштовхуючись від документального матеріалу, пробує подати власну комедійну версію, того, що сталося.

Про драматурга: драматург, доктор філософії, культурний критик. Співзасновник Театру Драматургів. Учасник проєкту Worldwide Ukrainian Play Readings. Викладач кафедри культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка. Дослідник у міждисциплінарній культурній інституції «Дім звуку» у Львові.

Ірина Гарець «Подвійна суцільна» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Подвійна суцільна призначена для того, щоб її не перетинати. Але дороги можуть бути різними. Оля і Аня спробували протестувати свій маршрут. Особисті, суспільні, воєнні, любовні подвійні суцільні супроводжували їх шлях. Часом смішно, часом гірко, але якщо вже сів за кермо і завів машину, то виходу немає – їдеш.

Про драматургиню: драматургиня, письменниця, сценаристка, режисерка, психологиня, керівниця «Театру сучасного діалогу» (м. Полтава), співзасновниця, художня керівниця в тріумвіраті «Театру Драматургів» (м. Київ). Фіналістка та лауреатка українських та міжнародних драматургічних та літературних конкурсів. Авторка і кураторка соціальних проєктів. Засновниця всеукраїнської бібліотеки сучасної драматургії UkrDramaHub. Засновниця конкурсу драматургії «Липневий мед». У 2023 році її п’єсу «Садити яблуні» поставили в Канаді.

Людмила Тимошенко «Дідове озеро» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Стародавня заповідна місцина Дідове озеро пересихає і ніхто не знає чому. На порятунок озера запросили Закарпатського Мольфара, Конотопську відьму і Козака-Характерника. Але чи справжні вони чарівники, чи є лише шарлатанами і проходимцями?  І чи зникнення заповідника, бодай не пов’язане з видобутком берилію і створенням з нього надпотужної зброї? Комедія від якої страшно.

Про драматургиню: Народилася у 1978 році у Північному Казахстані. Закінчила філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор політичних наук. Авторка численних п’єс і кількох сценаріїв. Співзасновниця Театру Драматургів.

Тетяна Леонова «Вписатися за Вишню» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Ця п’єса – спроба привернути увагу до постаті Остапа Вишні, чиє ім’я зараз звучить тихіше, ніж його сусідів по Будинку «Слово»: Підмогильного, Йогансена, Семенка, Хвильового, Тичини. Текст містить реальні факти з життя Остапа Вишні та цитати з його творів. Основні події відбуваються сьогодні на невеличкій київській кіностудії та у харківському Будинку «Слово».

Про драматургиню: харків’янка, журналістка, культурна оглядачка, викладачка катедри медіакомунікацій Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Під час повномасштабного вторгнення переїхала до Києва. Працювала на Суспільному Культура, зараз співпрацює з «Накипіло». «Вписатися за Вишню» її перша п’єса.

Сергій Кулибишев «Поліандрія» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Поліандрія – це форма шлюбу, коли одна жінка має одночасно кількох чоловіків. От і до вчительки Полі з війни після тяжкого поранення замість чоловіка Андрія неочікувано повертаються двоє Андріїв. Старі та нові сімейні таємниці виходять на поверхню, змушуючи переосмислити стосунки між дружинами і чоловіками, батьками і дітьми, побратимами і посестрами. Ця історія ставить питання: чи залишимося ми після війни самими собою?

Про драматурга: кінорежисер, сценарист, член Української Кіноакадемії. Народився в Криму, ВПО з 2014 року. Пише для телебачення з 2003 року, а до театру прийшов лише через 20 років. За дебютну п’єсу «Величне століття. Веселе» отримав відзнаку «Найкращий драматург» у рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2024», а також нагороду у номінації «Найкраща п’єса року» на премії «Чорний лотос – 2024». Ця п’єса потрапила до шортлістів Тижня актуальної п’єси та конкурсу «Трикрапка», а також до лонглістів «Драма.UA» і «Липневий мед – 2023». Вистави за цією п’єсою поставлені у Києві та Чернівцях.

Ольга Мацюпа «Чікі Пікі» (ознайомитися з п’єсою)

Анотація: Наскільки зайва вага, несприйняття власного тіла чи розлади харчової поведінки впливають на нашу ідентичність? Героїні і герої п’єси «Чікі Пікі» протягом пародійних драматургічних сцен пробують балансувати між пострадянськими харчовими звичками і новими твердженнями про здорове харчування. Однак, чи вийде їм віднайти нову систему координат і визначити, що є добрим, здоровим, корисним, прийнятним, а що залишається далі примарним і незрозумілим?  Можливо, хор білків, жирів і вуглеводів знає про це щось трішки більше.

Про драматургиню: Народилася на Львівщині. Драматургиня і театрознавиця.  Вивчала сербську мову та літературу у Львівському національному університеті ім. І. Франка, навчалась в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (докторка філософії з театрології і літературознавства), стажувалась в Академії драматичних мистецтв у Загребі. З 2015 по 2018 рік була ініціаторкою створення мистецької платформи TransDramaticum в Любліні. П’єси Ольги Мацюпи неодноразово входили до коротких і довгих листів конкурсів «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Драма.UA» (Львів), конкурсу від Українського Інституту Transmission.ua: drama on the move (Німеччина та Великобританія), конкурсу міста Бидґощ «Аврора». П’єса «Екологічна балада» перемогла в номінації «іноземної драми» німецького драматургічного конкурсу «Heidelberger Stückemarkt». Її п’єси поставлені у театрах України (Чернівці, Львів, Ужгород, Суми, Рівне) та Польщі (Краків, Жешов).