Щоб такого почитати, аби зрозуміти, куди і як рухатися далі? Чого свого часу не дали, не побачили, не прочитали. Впевнені, таке питання ставив перед собою кожен/кожна, хто працює в театрі і для театру. Це питання поставили і ми тринадцятьом театральним дієвцям. Тож до Міжнародного дня театру маєте подарунок від НСТДУ і від тих, хто люб’язно дав свої рекомендації – добірку книг про театр (і не тільки), які рекомендують для читання театральні режисер_ки, менеджер_ки, театрознавчині та драматург_жки.

Не всі вони є в українському перекладі, і не всі видавалися в Україні, але більшість знайти реально. Добірка має стати орієнтиром для початківців, для тих хто прагне перезавантажити роботу свого мистецького закладу, хто направлений на розвиток і самовдосконалення у професії.

Ігор Білиць – актор, режисер, викладач, драматург, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької.

• Анна Юберсфельд «Читати театр»
• Асмут Бернхард «Вступ до аналізу драми»
• Альгірдас-Жюльєн Греймас «У пошуках трансформаційних моделей» (в українському перекладі книга не видавалася)

Дмитро Богомазов – режисер, викладач, головний режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка

• Олександр Клековкін «Theatrica / Архітектура драми: Історико-термінологічний конспект»
• Glenn D. Wilson «The Psychology of Performing Arts» (в українському перекладі книга не видавалася)
• Пітер Брук «Жодних секретів. Думки про акторську майстерність і театр»
• Пітер Брук «Порожній простір» (в українському перекладі книга не видавалася)

Андрій Бондаренко – драматург, режисер, культуролог-дослідник, доктор філософії.

Сьогодні український театр посилено намагається у пришвидшеному темпі доєднатися до сучасного європейського театрального простору. Як правило, ми просто механічно переймаємо ті чи інші підходи, не особливо задумуючись над їхнім контекстом та походженням. Аби бути рівноправним партнером у європейському середовищі, а не учнем, що лише вічно наздоганяє, на мою думку, українським театралам потрібно більше розібратися в явищі сучасного театру. Тому я хотів би звернути увагу на книги, які дають поняття певних важливих речей для розуміння цього явища.

• Jordan Tannahill «Theatre of the Unimpressed: In Search of Vital Drama». Автор книги прагне показати важливість ризику та невдачі для театру, задається питанням, звідки береться так багато нудних і ніяких вистав, а заодно змальовує широку картину театру в добу Нетфлікс.
• Martin Puchner «Stage Fright. Modernism, Anti-Theatricality, and Drama». Сучасний театр багато в чому ще досі визначається тим бунтом, проти «старого стилю», який розпочався наприкінці 19 століття з приходом модерності. Багато в чому цей бунт є виступом проти «театральності» загалом, історія модерного театру – це історія постійної боротьби з – та заперечення тих чи інших форм «театральності». Книга відомого критика і філософа Мартіна Пухнера дозволяє чітко побачити основні принципи цієї боротьби всередині сучасної театральної сцени
• Jill Dolan «The Feminist Spectator as Critic». Ця книга вже є новітньою класикою «жіночого погляду» на театр. Вона демонструє, чому цей погляд є сутнісно важливим сьогодні. У новій едиції 2012 року авторка трохи «осучаснила» свою працю і додала нового контексту.

Артем Вусик – режисер, актор, засновник незалежного театру «Нафта»

Мені не просто відповісти на це питання, бо книг про театр не так вже й багато, і, до того ж, я себе більше відношу до практиків, ніж до теоретиків. Та тим не менш, звісно, обожнюю читати і черпати натхнення з різних джерел про мистецтво або про спосіб життя. Намагаюся це інтегрувати в театральну специфіку.

Мій список наразі виглядає приблизно так:

• Рік Рубін «Творчий акт: спосіб буття». Американський продюсер в цій книзі простими словами говорить про важливі складові творення і ставлення до мистецтва в цілому.
• Лесь Курбас «Філософія театру» – здоровенна книжка, яку я ще не прочитав, та впевнений, що це має зробити кожен.
• Пʼєси! – і старі, і нові: від всього Куліша, Ежена Йонеско «Антологія театру», до сьогоднішніх днів — «Антологія 24» збірка від Parad fest і «Драма панорама» видавництва Савчука

Максим Голенко – режисер, генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Більшу частину того, на чому я виховувався, тепер у пристойному суспільстві згадувати не можна. Маю на увазі російську театральну педагогіку. Зараз я зосереджений суто на практиці, але з того, що вразило під час становлення – з вітчизняного реально «Фрагменти режисури» Василька і, звісно, Курбас, із закордонного – «Порожній простір» Брука, маніфести Арто і, як не дивно, спогади Бергмана.

Тож від очільника театру Заньковецької маємо такі рекомендації:

• Василь Василько «Фрагменти режисури»
• Лесь Курбас «Філософія театру»
• Пітер Брук «Порожній простір»
• Антонен Арто. Маніфести
• Інгмар Бергман «Шепоти і крики мого життя»

Оксана Дмітрієва – режисерка театру ляльок, головна режисерка Харківського театру ляльок, актриса, драматургиня, театрознавиця, художниця-фотографка, художниця-графік.

• Юзеф Тішнер «Філософія драми»

Сьогодні також важливі тексти з психології, по роботі з травмою:

• Джудіт Герман «Психологічна травма та шлях до видужання»
• Клод Лорен «Терапевтичний театр. Екзистенційна психодрама»
• Богдан Логвиненко «Різдво / Маланка»

Книжок із дослідження театру ляльок українською, на жаль, майже не існує.

Подяка команді Ukrainer видали книгу «Різдво та Маланка».

Лєна Лягушонкова – драматургиня, сценаристка, письменниця.

• Linda Nochlin «Why have there been no great women artist ?» Книга готується до видання українською в konubook. Один з основоположних текстів мистецтвознавства другої половини 20 ст. про (не)видимість жінок у мистецтві
• Susan Sontag «Notes on Camp», «On Photography», «Regarding the Pain of Others». Ми стикаємось зі складною реальністю і треба вчитися говорити про неї, лавіруючи між сотнями викликів – етичними і мистецькими. Над деякими з них працювала С’юзен Зонтаг.
• Недра Гловер Тавваб «Особисті кордони». Особисті кордони – це база. Особливо для тих, хто працює в театральній сфері. Тупо – база.

Яна Партола – кандидатка мистецтвознавства, театрознавиця, критикиня, викладачка і деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.

• Еріка Фішер Ліхте «Естетика перформативності»
• Hans-Thies Lehmann «Postdramatic Theatre»
• Barba, E. / Savarese, N. «A Dictionary of Theatre Anthropology: The secret Art of the Performer»
• Ivana Chubbuck «The Power of the Actor: The Chubbuck Technique — The 12-Step Acting Technique That Will Take You from Script to a Living, Breathing, Dynamic Character»
• Christopher Balme «Decolonizing the Stage: Theatrical Syncretism and Post-Colonial Drama»

Ольга Пужаковська – театральна менеджерка, культурологиня, директорка-художня керівниця Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки, співзасновниця Фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA».

Пропоную дві книги, які свого часу мені були цікавими та корисними для формування злагодженої роботи в команді. Вони про важливість цінностей, мотивацію та ефективну комунікацію в команді. І, звісно, варто читати лонг-листи усіх драматургічних конкурсів, щоб розвивати український театр та бути актуальними:

• Саймон Сінек «Почни з чому»
• Патрік Ленсіоні «5 вад у роботі команди. Історії реальних викликів та перемог»
• Також варто читати лонглисти українських драматургічних конкурсів

Вероніка Склярова – театрознавиця, програмна директорка, культурна менеджерка, продюсерка незалежних проєктів, лекторка та культурна журналістка.

• Heiner Goebbels «Aesthetics of Absence». З цієї книги я б рекомендувала починати студентам

Мій топ:

• Еріка Фішер Ліхте «Естетика перформативності»
• Жак Ранс’єр «Емансипований глядач»

Оксана Тараненко – режисерка оперних вистав в Україні та за кордоном, викладачка, режисерка-постановниця Одеської національного академічного театру опери та балету.

• Йозеф Свобода –«Таємниця театрального простору». Це одна з моїх настільних книжок, я дуже командний гравець і мені важливо розмовляти із художником (як і з диригентом) однією мовою. Крім того, в 2016 році мені пощастило подивитись знамениту інтерактивну виставу (одну з перших в світі, поставлену в 1977) Kouzelný cirkus
• Рудольф Бінг «5000 Nights at the Opera». Мемуари знаменитого директора-реформатора, що зробив Метрополітен опера світовим лідером. Це мемуари знаменитого директора-реформатора, що зробив Метрополітен опера світовим лідером.
• Лесь Курбас «Філософія театру». Без цієї книги в Україні важко розуміти професійний контекст.

Іван Уривський – режисер, режисер–постановник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.

• Евдженіо Барба «Паперове каное»
• Бертольд Брехт «Теорія епічного театру»
• Пітер Брук «Порожній простір»
• Єжи Ґротовський «На шляхах до вбогого театру»

Ірина Чужинова – театрознавиця, критикиня, кураторка театральних проєктів, професорка, кандидат мистецтвознавства, заступниця генерального директора-художнього керівника Івано-Франківського національного академічного драматичний театр ім. І. Франка.

• Жак Рансьєр «Учитель-незнайко. П’ять уроків із розкріпачення розуму»
• Еріка Фішер-Ліхте «Естетика перформативності»
• Паскаль Гілен, Тайс Ляйстер «Культура в підмурках громадянського суспільства»