Телефони для консультацій:

(044) 279-65-49
Національна спілка театральних діячів України / National Union of Theatre Artists of Ukraine
Включайтесь у спілкування!
Марафон сучасної драми. Підсумки

У жовтні 2022 року Національна спілка театральних діячів України запустила «Марафон сучасної драми». До участі запрошувалися будь-які театральні колективи – державні і незалежні, професійні і аматорські. Головною умовою була готовність зробити перформативне читання тексту, який дістався внаслідок жеребкування та зробити обговорення, аби театр зміг почути власного глядача.

П’єси обиралися у партнерстві з УкрДрамаХаб, і  за темою не було ніяких обмежень. Основний акцент  було зроблено на п’єсах, написаних у попередні (довоєнні) роки, в тому числі і в рамках Лабораторії драматургії НСТДУ.

Всього було обрано 37 п’єс : 26 – дорослої програми, 11 – дитячої програми.

Взяти участь зголосилися 37 театрів з різних куточків України.

В силу різних причин (припинення діяльності театру, несприятливих обставин через війну тощо), на жаль, не всі тексти були прочитані. Дніпровський національний театр ім. Т. Шевченка відмовився від читання і їхню п’єсу разом зі своєю прочитав Дніпровський театр драми і комедії.

Тож загалом було прочитано 32 п’єси та участь у Марафоні взяв 31 театральний колектив.

Деякі театри за домовленістю з авторами організували повторні читання через зацікавленість глядачів. Наприклад, Рівненський музично-драматичний театр кілька разів проводив читання п’єси «Метамарфози» Оксани Гриценко, а Одеський театр юного глядача – «Пан Чимерник і зоряна таємниця» Ярослави Блек.

У результаті марафону  у Київському театрі «Колесо» відбулася прем’єра вистави «Ультіма Туле» за п’єсою Андрія Бондаренка, яка була написана в рамках ІІІ Лабораторії драматургії НСТДУ. А в Рівненському театрі ляльок – вистави «Коти-біженці» за п’єсою Людмили Тимошенко та Марини Смілянець.

Сподіваємося, що марафон сприятиме тому, що на українських театральних сценах з’явиться більше сучасної драми. Дякуємо усім колективам за участь у Марафоні і організацію перформативних читань!

Відгуки:

В Одеському Театрі малих комедій відбулося читання п’єси Лєни Лягушонкової «Мать Горького». Режисер Олександр Іваненко:

– Перегляд театральних нарисів з п’єси “Мать Горького” викликав суперечливі почуття. П’єса чіпляє і змушує замислитися, залишає гіркий післясмак і три крапки у голові ще на кілька днів. Страшно, що такі події відбувалися в дійсності. Такі долі людей, яких навколо багато, – реальність, яку часто не хочеться помічати і яка сама не дуже і хоче ставати публічною! Навіть в такому матеріалі, нам вдалося виокремити і передати гумор, над яким смієшся і розумієш, що смієшся над сумним.

У Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. М. Гоголя читали п’єсу Павла Юрова «День стійкості». Режисер Владислав Шевченко:

– Мені захотілося зробити презентацію цього матеріалу максимально театрально, наскільки дозволяв час підготовки. Та все ж вдалося знайти елементи костюмів, додати відеопроєкцію, запросити глядачів – і тут сталася магія театру. Нам було цікаво працювати з цим матеріалом і побачивши, що глядачі проявили значну зацікавленість до матеріалу і формату читки, сподіваємось нам вдасться залучити у подальшому до презентації цієї сучасної драми молодь нашого міста.

У Першому театрі для дітей та юнацтва (м. Львів) відбулося читання п’єси Олега Михайлова «Дивна весна». Режисерка Ірина Ципіна.

– Ми ніби побували в лондонському метро часів другої світової, де Клайв Стейплз Льюїс розповідав дітям казкові історії, які потім стали «Хроніками Нарнії, – ділиться враженнями Андрій Водичев, актор Театру імені Леся Курбаса.

У Київському театрі «Колесо» читали, а згодом і поставили «Ультіма Туле» Андрія Бондаренка. Режисерка Марія Грунічева.

– Багато років цікавлюсь творчістю, особистістю Грабінського, написав про нього статтю «Стефан Грабінський та його психофантастика: львівські потойбіччя», проводив екскурсію – міську прогулянку «Демон руху» прямує до Львова», що була присвячена львівським локаціям письменника (ми також відвідували оновлену могилу Грабінського на Янівському цвинтарі). Щасливий, що зараз ми повертаємо Україні напівзабуте ім’я цікавої, масштабної фігури літературного простору, – розповів Андрій Бондаренко.