Кочова школа від Аріан Мнушкін та паризького «Театру дю Солей» (2023) : Спілка

У Києві відбувся воркшоп для акторів, студентів та аматорів театру

З 23 березня по 5 квітня 2023 року французька режисерка театру і кіно, драматургиня і сценаристка Аріан Мнушкін (Ariane Mnouchkine) та 15 акторів всесвітньовідомого паризького «Театру дю Солей» (The Theatre du Soleil) безкоштовно провели авторські воркшопи з акторської майстерності. Французи поділилися власним досвідом, який вже отримали актори у Великобританії, Швеції, Індії, Чилі та інших країнах світу.

Кочова школ а проводилася за ініціативи Театру дю Солей у партнерстві з Національною спілкою театральних діячів України з метою підтримки і солідарності з українськими діячами театру, які працюють в умовах військового часу. Вперше від часу повномасштабного вторгнення до Києва приїхала настільки велика іноземна театральна трупа.

«Ми постійно дивилися новини про Україну по телебаченню, – розповіла Аріан Мнушкін. – Важко було витримати, щоб нічого не робити… Ми не солдати – у нас немає рушниць. Ми більше не знали як та чим можемо допомогти українцям. Тому я запропонувала акторам «Театру дю Солей» провести так звану Кочову школу і поділитися тим досвідом, який у нас є з українськими акторами. …Якби мистецтво, зокрема театр, нічого не значили у воєнні часи, не мали певного впливу, то чому кожний диктатор, кожний завойовник, тиран перше, що намагається зробити – це знищити культурну інтелігенцію, артистів, акторів? Тирани нас не люблять. У цьому причина».

Аріан Мнушкін – французька режисерка, яка у 1964 році заснувала авангардний сценічний ансамбль «Театр дю Солей» (Théâtre du Soleil). Є першою лавреаткою Премії Європи (1987), Премії Мольєра (2000, 2010, 2018), Премії Ібсена (2009), Премії Гете (2017) та інших. Режисерський метод Аріан Мнушкін ґрунтується на засадах фізичного театру та імпровізації. Кочова школа Аріан Мнушкін була заснована у 2014 році і побувала в різних куточках світу.

«Театр дю Солей» часто називають політичним театром, оскільки його постановки піднімають актуальні соціально-політичні питання. Це – театр-школа, орієнтований на молодь, важливим тут є навчання молодих членів колективу та навчання молодих глядачів, які постійно поповнюють аудиторію театру. Він об’єднує близько сотні людей різних професій. Але це не тільки школа для акторів, а й школа життя, де театр не може існувати поза суспільством і наголошує на відповідальності кожного у цьому світі.

У події брали участь 100 учасників (!) – українських акторів, студентів, аматорів з Києва, Львова, Луцька, Миколаєва, Авдіївки, Харкова та інших міст України, які були відібрані за попередньою реєстрацією. Заняття проходили по 6-7 годин на день на камерній сцені Київської опери, яка стала для українців та французів творчим «острівцем дружби і спілкування».

Богдан Струтинський – голова Національної спілки театральних діячів України, яка була співорганізатором воркшопу –порівняв участь у цьому заході з щасливим лотерейним квитком, який отримали 100 українських акторів, щоб відправитися в унікальну двотижневу подорож з геніальною Аріан Мнушкін: «Ми щасливі приймати таких гостей в Україні! Дякуємо Аріан та її акторам за цей крок солідарності і підтримки українського театру зокрема та українського народу загалом». Долучилися до організації також Французький інститут в Україні, Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва та Чернігівський академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка.

Своїми враженнями від Кочової школи зі ЗМІ та на Фейсбуці та в Інстаграм поділилася чимала кількість учасників. Ось деякі з них:

Олена Вахрамєєва, режисерка «Тотеатр»: «…одне з перших моїх радісних здивувань: актор не як “зірка”, а як той хто служить мистецтву, в готовності зробити все, щоб театр на “відбувся”. Друге здивування, що вразило, це та правда, віра та сміливість акторів “Театру дю Солей’, що наповнює їх дуже випуклу форму гри! Цей кураж, з яким вони існували на плато!

Трохи тез від Аріан, які гріли мене: “Дар актора – вірити”. “Шукай спочатку маленьке, щоб дійти до великого”. “Поезія і конкретика не воюють”. “Актор має бути як губка, всмоктувати те, що дає партнер, музика, атмосфера. Брати це, вірити в це. Якщо актор цього не вміє, якщо є бажання показати себе, то це не актор, а “показушник””. “Кожна частина вашого тіла – це олівець, завдяки якому ви маєте змогу промалювати когось іншого, не себе…”

Особисто для мене це були не прості 2 тижні. Вийти за межі свого звичного – це завжди непросто. Але і без цього неможливий розвиток. Вдячна усім причетним до організації такого подарунку людям мистецтва в Україні, які продовжують задавати питання “а чи є місце театру під час війни”».

Анна Бахмут, акторка театру «Дивний замок»: «Емоційні, суперпластичні і дуже привітні актори «Театру дю Солей» на чолі з прекрасною Мадам Аріан приїхали підтримати українських акторів… Мадам Аріан зародила в мені стільки думок про театр взагалі, про методи, акторську гру, режисуру тощо…

Я із захопленням спостерігала саме за тим, як Мадам Аріан працює з акторами, як вона пояснює, які метафори підбирає. Я буквально «їла» її очима і вухами (ще б трохи і я б почала розуміти французьку ). Мені хотілося зрозуміти її театр, яким вона його бачить, спіймати, як вона, момент відчуття неправди на сцені. Дякую Національна спілка театральних діячів України та Богдан Струтинський за організацію цієї школи та і взагалі за все, що ви робите для нашої спільноти, а особливо під час війни це можна прирівняти до дива».

Павло Порицький, актор Луцького театру «Гармидер»:

«Ось і підійшла до завершення моя мандрівка у світ Театру Сонця. Дякую усім чудовим людям, які були поряд ці дні. Головне, що лишиться зі мною надалі після двотижневої практики зі стажерами зі всієї України і акторами Théâtre du Soleil на чолі із Аріан Мнушкін — любов до людей і віра в театр як місце синергії, як би це не пародоксально звучало під час війни.

Дякую Національна спілка театральних діячів України за цю можливість».

Павло Власенко, актор Театр ПЛЮC та Театральної спільноти DSP:

«Щира вдячність пані Аріан Мнушкін та всій трупі Théâtre du Soleil за ці два тижні життя театром. Безцінний досвід, натхнення та теплі спогади на все життя. «Театр – це частина людської природи. Як дитина може померти без гри, актор може померти без театру. Для нього це, як дихання», – Аріан Мнушкін. Дякую всім, хто став частиною цього свята Театру: Національна спілка театральних діячів України, Київська опера, Французький інститут в Україні / Institut français d’Ukraine. До зустрічі у Парижі після Перемоги».

Відгуки у пресі:

Фото Артема Галкіна